З початком літа на Львівщині почастішали випадки укусів людей зміями. За останній тиждень зафіксували два такі випадки: 11 червня на Золочівщині 27-річну жінку у ногу вкусила змія, а 8 червня від укусу ймовірно гадюки постраждала 57-річна мешканка села Жупани Стрийського району. Обидвох жінок доправили до лікарень у стані середньої важкості. Ми поговорили із дослідниками та лікарями про те, яку загрозу становлять змії, хто ризикує стати їх жертвами та як вберегтися від плазунів. Де можна зустріти гадюку Віцепрезидент Українського герпетологічного товариства та багаторічний керівник його Львівського відділення Тарас Гринчишин запевняє: не варто вважати, що змії можуть вкусити людину лише в горах. З його слів, гадюка звичайна живе по всій території Євразії, від Британських островів і до Далекого Сходу та полюбляє не тільки гори, а й лісисті місця степу і лісостепу. «На Львівщині у попередні роки більшість випадків укусів (понад дві третини серед усіх зафіксованих) траплялися у колишньому Сколівському районі, дещо менше – в Турківському, але також змії кусали людей на Самбірщині, Золочівщині, Жовківщині, Сокальщині, Перемишлянщині тощо. Тому це не тільки Карпати й Прикарпаття, а й так зване Мале Полісся – між Жовквою та Червоноградом, Розточчя та Гологори... Трапляються гадюки навіть на деяких околицях Львова, таких як Рясне-2, оскільки це їхні природні біотопи, тобто місця, де проживає їхня популяція», – каже науковець. В Україні живе лише два види отруйних змій: гадюка звичайна, яка трапляється на Львівщині, і гадюка степова. У кожної з них є ще по одному підвиду. Окрім цього, в Україні є ще вісім видів неотруйних змій, усі з родини вужевих (або полозових). Серед них: два види вужів – звичайний та водяний (без «вушок»), мідянка (яку не слід плутати з веретільницею – безногою ящіркою, яку ще звуть мідяницею) та п’ять видів полозів, з яких тільки один трапляється на заході України. Це полоз лісовий або Ескулапів – велика, до півтора-двох метрів, неотруйна змія, яка полює переважно на гризунів. Причому полює як удав – хапає свою здобич, обвиває, душить, а потім ковтає. «Останнім часом його популяція на заході України, якщо можна так сказати, «розкрилася» – більше стало спостережень, більше фотографій в інтернеті. Цей вид продовжує перебувати у Червоній книзі України, але його вже знаходили у багатьох місцях, зокрема, кілька разів у Львові», – стверджує Тарас Гринчишин. Як поводитись при зустрічі зі змією Що ж робити людині, яка натрапила на змію і не знає, хто перед нею – вуж чи гадюка? На переконання Тараса Гринчишина, у жодному разі не варто панікувати. «Можна спинитися за 2–3 метри від змії та спробувати розпізнати плазуна, для цього варто попередньо переглянути в Інтернеті зображення різних видів і запам’ятати їх. Ще краще самому зробити фотографію з геолокацією, щоб були видні координати цієї знахідки, і надіслати мені або моїм колегам. Тоді людина не лише матиме певність, кого зустріла, а й зробить певний внесок в науку, бо збагатиться картина поширення різних видів. Можна просто завмерти на місці й дати змії можливість відповзти, можна обійти її стороною. Якщо зовсім нема змоги це зробити, то можна взяти довгу палицю і просто посунути її вбік, проте в жодному разі не вбивати», – стверджує він. Змії глухі, тому якщо кричати, то це приверне увагу інших людей, але не злякає змію, яка цього просто не почує. Натомість вібрацію землі, наприклад тупіт, змії відчувають і намагаються відповзти або зачаїтися. Проте, якщо людина необережно наблизиться, наприклад сяде на пеньок або полізе по ягоди в кущ, де перебуває гадюка, та може вкусити. Але якщо мати тверде взуття та цупкі штани на ногах і палицею попередньо розгортати траву та кущі, шукаючи гриби чи ягоди, то небезпеки можна уникнути. Що робити якщо вкусила змія У разі, якщо укус змії все ж трапився, Тарас Гринчишин знову ж таки радить не панікувати. Вужі взагалі кусають вкрай рідко. Укус полозів залишить слід у вигляді «підківок» із дрібних цяток, які можуть кровити. Такі ранки варто просто продезінфікувати. Якщо ж вкусить гадюка, то цяток буде лише дві (або й одна), проте більших. Відразу буде відчуватися сильний біль, печіння і стрімко розвиватиметься набряк. 90–95% всіх укусів припадають на кінцівки – здебільшого це гомілки, стопи, кисті. Лише зрідка трапляються укуси в тулуб. Загалом в області медики фіксують від 20 до 50 укусів на рік, хоча ще принаймні стільки ж не потрапляють до статистики, оскільки потерпілі не звертаються за медичною допомогою. Летальні випадки трапляються вкрай рідко, раз на кілька років. «Внаслідок укусу починається сильний набряк. Місце укусу треба промити чи протерти, зняти всі прикраси чи предмети, які можуть перетискати набряклу кінцівку – браслети, годинники, персні тощо. Якщо вкушена дитина, то раджу негайно звертатися до швидкої допомоги чи в лікарню. Для малих дітей це справді небезпечно», – каже науковець. За словами лікаря-анестезіолога львівської лікарні Святого Пантелеймона Демʼяна Калиша, допоки не прибуде швидка, постраждалий повинен бути у спокої з мінімальною кількістю рухів, щоб не сприяти поширенню отрути. З ураженої ділянки треба зняти ювелірні прикраси та взуття, а також тісний одяг. Вбрання, яке не перетискає судини, можна залишити. “Намагайтесь іммобілізувати уражену кінцівку підручними саморобними шинами (гілка дерева, дошка). Не дозволяйте постраждалому ходити й рухати ураженою кінцівкою, оскільки фізичне навантаження і скорочення мʼязів в ділянці укусу прискорює поширення отрути. За наявністю підручних засобів можна накласти бандаж в ділянці укусу”, — розповів Дем’ян Калиш. А от чого точно не варто робити, так це намагатися розрізати місце укусу, відсмоктувати отруту з ранки та вживати алкоголь. Протиотрутні сироватки на Львівщині зараз не застосовують. Отримувати їх від Центру громадського здоров’я МОЗ мав би Львівський обласний центр контролю і профілактики хвороб, він же ж й розподіляє вакцини і сироватки по медичних закладах області. Однак, за словами генеральної директорки цієї установи Наталії Іванченко, сироватки для допомоги людям, що постраждали від укусів змій, медикам Львівщини на цей час не постачають.