Ми проаналізували темпи житлового будівництва у сільських громадах поблизу Львова та з'ясували, які виклики перед ними ставить швидка забудова. Стрімке зростання населення призводить до різкого навантаження на екологічну, транспортну та освітню інфраструктуру. Журналісти LVIV.MEDIA запитали у керівників сільських рад, як вони пояснюють швидкий розвиток своїх громад, з якими викликами при цьому стикаються і як збираються їх вирішувати. За даними статистичного порталу «Львівщина: люди в дії» лідером серед сільських громад Львівщини за загальною площею прийнятого в експлуатацію житла у 2022 році стала Сокільницька громада. Тут офіційно здали понад 37 тис. кв. м житлової нерухомості (для порівняння, в усьому Дрогобицькому районі минулого року прийняли в експлуатацію 29 700 квадратних метрів житла). Голова Сокільницької громади Тарас Сулимко у коментарі LVIV.MEDIA пояснив такі темпи розвитку села співпрацею з інвесторами: «У нас налагоджена хороша робота з підприємцями, яким ми всіляко сприяємо, наприклад, зменшуючи їм розмір орендної плати за земельні ділянки, які вони винаймають. Ми зробили комфортні умови для ведення бізнесу. Таким чином тільки за останні роки ми збудували кілька дуже великих об’єктів: торгові центри, заводи тощо». За інформацією Тараса Сулимка, за останні два роки кількість мешканців Сокільників зросла на тисячу осіб (станом на початок 2022 р. у селі було зареєстровано 8 416 осіб). Серед найбільших проблем, з якими стикаються Сокільники внаслідок інтенсивної забудови голова громади назвав освітлення вулиць і відсутність каналізації: «це освітлення вулиць, які були електрифіковані ще в 1950-х роках, автомобілів стало набагато більше їхати через село. Каналізації в нас в селі раніше не було. Ми з 2016 року забезпечили каналізацією 65% мешканців Сокільників. І якби не війна, впевнений, ми б вже завершували б цю роботу». На другому місці за темпами будівництва — Солонківська громада. Минулого року тут прийняли в експлуатацію понад 29 тисяч кв. м житла. Голова громади Богдан Дубневич також похвалився успішною співпрацею з бізнесом, хоча й визнав, що Солонка зростає через своє розташування поблизу Львова: «Причина нашого зростання — у вигідному розташуванні села, воно приваблює багатьох львів’ян. Ми також багато уваги приділяємо співпраці з підприємцями, які ведуть або хочуть вести бізнес на території нашої громади». Внаслідок забудови у Солонці не вистачає місць у навчальних закладах. Як і в Сокільниках, тут немає повноцінної системи водовідведення. «Ми виграли конкурс Європейського банку на 2 400 тисяч євро на фінансування добудови молодшої школи. Ми бачимо, що терміново треба добудувати дитячий садочок на 230 місць, відремонтувати комунальні дороги. Проблема №1 в Солонці — це екологія. Тому ми подали документи на отримання міжнародного фінансування спорудження очисних споруд і на проведення каналізації на тих вулицях, де її ще немає», — розповів Богдан Дубневич у коментарі LVIV.MEDIA. На третьому місці — Зимноводівська сільська громада, тут минулого року звели понад 15 тисяч кв. м житлової нерухомості. Втім, сільський голова Зимної Води Володимир Гутник стверджує, що у його громаді практично не будують багатоквартирних будинків: «У нас дуже обмежена територія, крім того, я вважаю, що недоцільно зараз концентрувати на одиниці площі велику кількість людей, в той час, як нам не вистачає доріг, каналізації, місць у школах, дитячих садках, громадському транспорті. Для того, щоб розвивати житлове будівництво, треба підтягувати інфраструктуру, має бути комплексний розвиток» На четвертому місці — Давидівська громада, де минулого року звели понад 14 600 квадратних метрів житла. Начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Давидівської сільської ради Павло Томич запевнив LVIV.MEDIA, що місцева інфраструктура витримує зростання населення, хоча й потребує інвестицій: «Ми будуємо очисні споруди, розвиваємо каналізаційну мережу, будуємо нові дороги, причому шириною шість метрів (а не 4,5-5 метрів, як це робилося раніше). Там само бізнес будує дороги – прийшла, наприклад, в Пасіки-Зубрицькі «Леокераміка» і зробила біля себе майже пів кілометра нової дороги. Тобто бізнес розуміє, що дороги йому потрібні, щоб люди туди їздили». На п’ятому місці зі значним відривом ще один сусід Львова — Оброшинська сільська громада, тут минулого року зареєстрували майже 5,5 тисяч кв. м нового житла. Голова Оброшинської громади Іван Галич стверджує, що зростання населення — це позитивна тенденція для села: «Це для нас, з одного боку, можливості для розвитку, з іншого боку — відповідальність, бо необхідно забезпечити людей інженерними мережами, інфраструктурою, щоб мешканці могли отримувати якісні послуги і забезпечувати свої потреби». У Жовтанецькій сільській громаді минулого року прийняли в експлуатацію майже стільки ж житла, як і в Оброшинській: 5 471 кв. м. Такий показник забезпечила забудова у селі Ременів, яка спровокувала численні проблеми та конфлікт із забудовником, розповів керівник громади Ярослав Деркач: «По-перше, там немає очисних споруд. Це найголовніша проблема. Чисельність населення в Ременові виросла з 1,4 тисячі до більш ніж трьох тисяч, але при цьому ніхто не подумав про школу чи дитсадок, де мали б ходити діти. Тому, на сьогодні це, вибачте, великий чиряк на тілі громади. У Ременові є три квартали забудови, ми розробили проєкт спорудження очисних споруд і зараз ведемо із забудовником війну, що він їх збудував». Стрімкий розвиток цих населених пунктів може призвести до негативних наслідків, вважає заступник директора департаменту економічної політики ЛОВА Вадим Табакера. Першими їх відчують власники автомобілів. «Громади, особливо ті, що розташовані біля Львова, не дуже переймаються тим, що своїми житловими проєктами провокують у майбутньому транспортний колапс. Вже зараз зрозуміло, що після того, як в деяких селах (наприклад, у Басівці, де планують забудувати 90 га території) будуть зведені житлові комплекси, на багатьох в’їздах до обласного центру, як-от вулицях Стрийська або Кульпарківська, а також на об’їзній дорозі, будуть постійні затори. Бо дорожня інфраструктура не розрахована на такий трафік, який після того, як в ці квартири та особняки в’їдуть тисячі нових мешканців, відчутно зросте», - каже Вадим Табакера. За його словами, якщо зараз ситуація не зміниться, і сусідні до Львова громади й далі будуть забудовуватись без врахування можливостей транспортної інфраструктури, то в найближчому майбутньому об’їзна дорога довкола Львова стане внутрішньою вулицею Львівської агломерації, і стоятиме в постійних заторах.