Ще перед дев’ятою ранку на подвір’я гімназії у Пасіках-Зубрицьких сходяться діти у вишиванках, з кульками та квітами. Батьки приводять першокласників до вчительки, та ж схвильовано озирається навколо. Хтось дарує букети викладачам, а хтось вперше за літо побачив своїх однокласників. Для жителів села сьогодні перший дзвоник особливий: цьогоріч у їхній гімназії закінчили капітальний ремонт. Журналістка LVIV.MEDIA відвідала навчальний заклад та поспілкувалася з керівництвом гімназії і батьками, які сьогодні прийшли на свято першого дзвоника. Пасіки-Зубрицьку гімназію відкрили після ремонту за день до початку навчального року. Тепер 136 учнів мають зовсім інші умови для навчання. Ремонт у гімназії почали у квітні, коли діти все ще ходили до школи. Директор гімназії Михайло Чудовець розповідає, як тоді відбувалось навчання: учні вчились лише до 14 години, далі йшли додому, а у закладі починали працювати ремонтники. У травні ж школа перейшла на цілком дистанційне навчання. Михайло Чудовець каже, що три роки тому у школі за гроші місцевої громади вдалося поремонтували кілька класів, там замінили стелю та підлогу. Втім через пандемію ковіду та брак коштів в інших класах ремонт провести не вдалося. Відремонтувати навчальний заклад повністю вдалося лише цьогоріч. Понад чотири з половиною мільйона гривень з обласного бюджету виділила Львівська ОВА, ще 4,2 мільйона — Давидівська громада. За ці гроші відремонтували приміщення десяти класів, коридори, сходові клітки, адміністративні приміщення та буфет. Також замінили інженерні мережі, утеплили дах, закупили меблі, облаштували укриття в підвалі та відпочинкову зону для дітей. Батьки кажуть: не сподівалися, що роботи вдасться завершити так швидко, але 1 вересня учні все ж змогли прийти до своєї гімназії. Укриття з тенісом і настільним футболом «Дуже подобається! Найбільше подобаються стіни, бо вони розмальовані. І ще у підвалі гратися можна», — каже другокласниця Марійка. Під час повітряних тривог учні будуть спускатись в укриття у підвалі гімназії. Там для них встановили настільний теніс та футбол. Укриття розраховане на 158 осіб — під час навчального процесу туди можуть заходити лише батьки з дітьми та працівники школи. Під час вечірніх та нічних тривог укриття відчиняють і для жителів села. Класи в гімназії тепер обладнані мультимедійними проєкторами та смартдошками. Цьогоріч на першому уроці вчителі говорили із дітьми про Батьківщину. На урочистій лінійці згадали полеглих бійців та віднесли квіти до пам’ятника борцям за свободу України. Під час ремонту школу зробили інклюзивною: на порозі школи встановили пандус, а одразу при вході розмістили туалет, яким також зможуть скористатися люди з інвалідністю. Окрім цього, в коридорах гімназії та укритті розмістили тактильну плитку для людей із порушеннями зору. Заступниця директора Наталія Ярославівна каже, що тепер і учні, і вчителі мають більшу відповідальність за гімназію «Відповідальність за те, щоб втримати ту красу, ту чистоту і той порядок, який ми сьогодні маємо. Бо якщо десь колись ми могли закрити очі, то зараз вже ні», — каже замісниця директора. Старий панський будинок Будівлю, в якій зараз розміщена гімназія, збудували ще у 1907 році. У 1946 році для переселених з Польщі українських родин тут відкрили школу. Батьки розповідають: раніше умови для дітей були не надто добрими: в деяких класах стеля була в поганому стані, дерев’яні сходи були застарими, а в укритті підлога була з глини. «Батьки приходили прибирати, мити, щоб школа мала хороший вигляд. Раніше тут все було зовсім не так, туалети були погані і як такої їдальні не було в школі. Поїсти діткам привозили, але вони не мали змоги, наприклад, з'їсти плюс-мінус теплу їжу. Ремонт зробили швидко, але головне, що якісно», — говорить пані Любов, мама семикласника. Ліцей, який так і не добудували «Загалом школа може вмістити лише 89 дітей, але зараз тут навчається близько 130 учнів – це 1-9 класи. Кабінети маленькі, дітям тісно», — говорить директор гімназії. Ще у 2017 році позаду старої гімназії почали будувати приміщення для нового ліцею. За задумом, старий будинок мав би стати гуртожитком для ліцеїстів. Новозбудований ліцей мав вмістити 275 учнів. Проте через брак коштів будівництво припинилося. «Спочатку будівництво коштувало десь 27 мільйонів, через рік-другий вже 40 мільйонів, потім 60, а тепер всі 120. На час війни будівництво зупинилося», — каже Михайло Чудовець. Як повідомили LVIV.MEDIA у Львівській ОВА, цього року в області ввели в експлуатацію чотири великі освітні об’єкти. Окрім гімназії у Пасіках Зубрицьких, завершили будівництво нової будівлі Кротошинського ліцею, добудували новий навчальний корпус Семенівського ліцею та відреконструювали гімназію у селі Сороки-Львівські. Минулого року, через початок повномасштабного вторгнення, жоден новий чи відремонтований заклад в області не запрацював. «Завдяки ЗСУ у школах Львівщини уже вдруге за час повномасштабної війни пролунав перший дзвоник. Ми знаємо, що така розкіш є далеко не в усіх областях нашої держави, тому робимо все можливе, щоб діти, які ростуть на Львівщині, як місцеві жителі, так і ті, хто став місцевими через війну, здобували освіту у найкращих умовах, які ми можемо створити у воєнний час», — розповів начальник Львівської ОВА Максим Козицький.