З початком повномасштабного вторгнення Україна стала найбільш замінованою країною у світі. Території на півночі, сході та півдні України, де встигли побувати росіяни, всіяні вибухонебезпечним сміттям. LVIV.MEDIA поспілкувалось з тими, хто покидає відносно мирну Львівщину та їде в інші кінці країни, аби очищати наші землі від ворожих мін. У новому інтерв’ю з саперами зі Львівщини з 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України з нами поспілкувались троє рятувальників — Богдан Куницький, Іван Бамболя та Віктор Коробець. Період АТО/ООС Перші двоє не один десяток років працюють у ДСНС. На перші розмінування в час війни вони їздили ще у 2014-2015 роках. Тоді сапери зі Львівщини займались розмінуванням територій у Донецькій та Луганській області. Працювали зокрема в Ясинуватському районі на Донеччині близько до лінії фронту, в містах, за які бої точаться досі — Мар’їнка та Авдіївка. Віктор Коробець каже, що на той час різноманітність снарядів була меншою, ніж після 2022 року. Проте й тоді доводилось знешкоджувати різні види мін та боєприпасів, якими окупанти обстрілювали українські міста та села. Розміновували як поля, так і інфраструктуру в сільській та міській місцевості — від ліній електропередач до житлових будинків. Повномасштабне вторгнення Перші розмінування після початку повномасштабного вторгнення хлопці проводили на Київщині на початку квітня в селищі Іванків — через кілька днів після того, як звідти вийшли росіяни. Сапери кажуть: одразу розуміли, що з такими масштабами війни роботи в них побільшає. Богдан Куницький пригадує, що хоча росіяни відносно недовго перебували на Київщині — замінувати всього вони встигли вдосталь — але все було б ще гірше, якби ворог був там довше. А так, потрапляли на міни, інженерні боєприпаси, снаряди. «Було важко на це все дивитися, бо ніколи не стикався з такими руйнуваннями», — каже Богдан. Час від часу команда виїжджала на розмінування і до Чорнобильської зони. Через лісистість області полів було небагато. Харківщина На Харківщині було дуже багато руйнувань внаслідок бойових дій, зокрема і міста Куп’янськ та Ізюм. А подекуди були спалені цілі села. «Вживу і на відео — це колосальна різниця. Коли я побачив вперше Куп’янськ, я здивувався, наскільки місто може бути пошкодженим і як люди там можуть жити», — каже Іван Бамболя. Для початку розмінували все, аби дати людям світло, газ та можливість рухатися дорогами й вулицями. Також бралися за будівлі, зокрема адміністративні, а згодом і житлові. Люди ставилися добре до рятувальників зі Львівщини і висловлювали вдячність за їхню роботу. Віктор пригадує, що для них навіть робили спеціальні знижки на місцевих ринках. Щодня сапери відпрацьовували певну кількість заявок — запитів від місцевих мешканців, які знаходили вибухонебезпечні предмети у своїх будинках, подвір’ях тощо. Як мінують росіяни Іван Бамболя каже, що на цій війні вчаться не лише українці, а й ворог. Серед росіян є досвідчені люди. «Замінувати щось „розтяжкою“ — це 2-3 хвилини. А от розмінувати це — досить клопіткий процес. Треба продумати всі можливі варіанти, перевірити їх», — пояснює сапер. Навіщо росіяни мінують житлові будинки Віктор Коробець каже: якщо росіяни пішли на такий крок, як вторгнутись в чужу державу і вбивати мирне населення, то і мінування цивільної інфраструктури також є їм притаманним. «Їм образливо, що вони залишають певні території, тому вони зі злості мінують все що потрапляє під руку. Нормальна людина таких речей не робить. А росіяни не зважають навіть на те, чи на вибухівку потрапить дитина, жінка чи чоловік», — зазначає рятувальник. Росіяни мінують як мінними, так і гранатними розтяжками, крісла, двері, вікна, можуть і під ганчірку щось підкласти, каже сапер. Миколаївщина На Миколаївщині чоловікам зі Львівщини, крім важкої роботи, довелося і звикати до місцевого клімату, який тут різко змінювався. Тут вони розміновували поля, на яких побували окупанти. Ставлення у сім’ї Іван Бамболя каже, що його рідні переживають, адже його професія є небезпечною, хоч і важливою й необхідною для захисту країни зараз. Проте хлопець запевняє, що почувається на своєму місці й хоче надалі допомагати людям й повертати території до нормального життя. Дивіться повне інтерв’ю на LVIV.MEDIA.