На Львівщину евакуювали дитячий будинок сімейного типу з Донецької області. Подружжя Світлани і Олексія Распертових мають зараз на вихованні десять дітей. Наймолодшій дівчинці Софійці 5 років. Кілька тижнів тому вони взяли до себе 16-річного Дениса, якого евакуювали з Донецької області з міста Білозерське. Про це пише «Суспільне». Сім’я Распертових двічі переселялася: у 2014 році вони евакуювалися з Макіївки, а у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, переїхали з Білозерська Донецької області на Львівщину. У Білозерську родина мала невеликий будинок і готувалася до переїзду у новий. «Ми купили великий будинок під Ізюмом...його немає з минулого року. Там нічого не лишилося, планували, що весною будемо переїжджати. Ми там робили ремонти, але так і не довелося туди переїхати», — розповідає мама-вихователька Світлана Распертова. З початком повномасштабного вторгнення Світлана та діти евакуювалися до Німеччини. «Коли ми в березні виїжджали, було дуже страшно, ми прокидалися вночі і підскакували діти і кажуть, куди бігти. Біжимо чи далі спимо і після цього ми поїхали, не стали ризикувати ні собою, ні дітьми», — каже Світлана. Втім за чотири місяці родина повернулася в Україну й останні 9 місяців живе у селі Висоцько на Львівщині. «В цьому будинку, де ми зараз, 18 років ніхто не жив і це будинок старшого прийомного сина, який зараз в ЗСУ, а ми тут», — каже жінка. Родина переїхала майже без речей, тож спочатку довелося обживатися. «Ми як тільки переїжджаємо, все заново треба починати. У нас діти, три сумки речей і все. І так вже вдруге», — розповідає батько-вихователь Олексій Распертов. На Львівщині діти пішли в школу, а найменша — п’ятирічна Софійка — в дитячий садок. Світлана Распертова каже, що спочатку і дітям, і їм було важко звикнути до нового місця. «Перше, що було найскладніше — це мова. Друге — це те, що ми завжди жили в місті і переїхати в село. Складно було і нам, і дітям. У нас діти ходили на танці, постійно були зайняті, а тут ми зіткнулися з тим, що цього немає», — зазначила вона. «Маю тут багато друзів. Все село мене знає. Зі всіма привітався, на другий день вони зі мною вітаються, катаюся на велосипеді тут чи по річці ходжу з дівчатами», — розповідає вихованець будинку сімейного типу Дмитро. Свого першого прийомного сина родина взяла у 2011 році, з інтернату, де працювала Світлана. А у 2014 році подружжя оформило статус дитячого будинку сімейного типу. Три тижні тому родина взяла до себе на виховання шістнадцятирічного Дениса. «Подзвонили з Донецької області і кажуть: «Візьмете дитину?» Так виходить, що з Донецької області треба всіх дітей евакуювати, тому що там дуже страшно. Я коли їздив за ним, то біля міста дві ракети впало. Швидко приїхав, два дні і назад додому», — каже Олексій Распертов. Нагадаємо, Міністерство охорони здоров'я України працює над реорганізацією та упорядкуванням будинків дитини та переведення дітей у сімейні форми виховання. Відтак до кінця цього року МОЗ спільно із партнерами планують забезпечити родинами близько 20% дітей із дитбудинків.