У Бахмуті вперше Олексій опинився наприкінці січня, а вдруге приїхав до міста-фортеці вже в лютому на більш тривалий час. «Це про постапокаліпсис такий. Ми бачили серіали, такі як „Ходячі мерці“, коли міста порожні, але ніби в них ще нещодавно було життя», — каже Олексій. Водночас він додає, що Бахмут це про людей. Про місцевих, які не виїжджають, чи то принципово, чи то через потребу догляду за літніми родичами. Про військових, які там. «Коли говорять „фортеця-Бахмут“, знайте, що це не про стіни, а про людей які там», — вважає військовий. А ще Бахмут це про запах постійної пожежі. Це величезне напівпорожнє місто, яке щодня знищують квартал за кварталом, але його не припиняють обороняти надзвичайно хоробрі люди. Читайте та дивіться повне інтерв’ю з Олексієм Каленіченком за посиланням.