Останні кілька років в Україні активно створюють добровільні пожежні підрозділи — команди з вмотивованих жителів, які готові подбати про безпеку громади. Вони не чергують постійно, як це роблять професійні пожежники, не звільняються з основного місця роботи, але мають техніку, спецодяг та знання для швидкого реагування на пожежі та інші небезпечні події чи ситуації. У Львівській області, за інформацією Головного управління ДСНС України в регіоні, діє 40 таких команд. Зокрема, у рамках проєкту «Цивільний захист з добровільними пожежними командами для громад-партнерок Проєкту USAID „ГОВЕРЛА“», який впроваджується Міжнародним Фондом Солідарності, нові команди утворюються і проходять навчання у 10 громадах Львівської області, зокрема у Бродівській, Добротвірській, Городоцькій, Козівській, Оброшинській, Рава-Руській, Сокільницькій, Жовківській, Жидачівській та Золочівській громадах. Найбільше ж команд наразі сконцентровано у Самбірському та Львівському районах. LVIV.MEDIA поспілкувалося з однією з команд, яка запрацювала у селі Бунів Яворівського району на початку 2023-го, та дізналося, як це — бути пожежником-волонтером та чому це важливо для громади. Хто такі пожежники-добровольці Добровільна пожежна команда — це люди, які першими, часто навіть швидше за професійних рятувальників, прибувають на місце пожежі чи надзвичайної ситуації й починають її ліквідовувати. Пожежники-добровольці не чергують постійно. Переважно вони мають основну роботу, але разом з тим за потреби завжди готові вирушити ліквідовувати пожежу. Добровольчі команди можуть складатися з різної кількості учасників. До прикладу, у селі Бунів загін налічує вже 12 людей, серед них є 6 жінок та 6 чоловіків. Усі вони, крім того, що тепер можуть приборкувати вогонь, працюють і на інших роботах. Так, керівник добровільної пожежної команди Віталій Бутурин працює касиром-контролером у розташованому неподалік Краківці. Водій загону Василь Дума за сумісництвом є комунальником у Буневі. Ще один пожежник-волонтер також працює комунальником, але вже у сусідньому селі. Крім них у команді ще є технічний працівник школи, охоронець, фермер, діловодка, фельдшерка та навіть працівниця народного дому. Усі вони зізнаються, що нова роль їм подобається та не завдає клопоту. «Нам зовсім не важко. Ми тут всі не сидимо цілий день, але за потреби дуже швидко можемо бути місці. Я, до прикладу, працюю доба через три, тому вільно можу поєднувати всі заняття», — розповідає керівник добровільної пожежної команди Віталій Бутурин. Жінки зауважують, що у тому, щоб бути пожежницями, для них немає нічого надзвичайного. «Жінки в селі вміють робити всю роботу. Тому нам не дивно, що вони залучені до всіх сфер», — пояснює староста Бунева Любов Бутурин. Як утворилась добровольча пожежна команда Бунева Ідея створення команди у Буневі виникла після того, як міжнародні партнери оголосили конкурс на участь у проєкті, що мав сприяти розвитку добровольчого пожежного руху. «Бунів — це віддалена частина громади, сюди тяжкий доїзд. Також тут є торфополе, яке часто горить», — пояснює, чому вирішили створити добровольчий підрозділ головний спеціаліст відділу організаційної та інформаційної роботи Яворівської міської ради Володимир Комар. Він наголошує, що перемоги у конкурсі вирішили не чекати — у селі організувалися самі. Під керівництвом старости сформували команду та почали облаштовувати приміщення, де б могла розміститися волонтерська пожежна частина, — обрали закинуту радянську котельню, яка попри стан підходила під усі вимоги. «Тут не було нічого, приміщення було занедбане. Ми його забетонували, зробили ворота, помалювали стіни, утеплили, замінили двері та вікна. Фактично своїми силами все облаштували», — додає Володимир Комар. Згодом виявилося, що громада перемогла й у конкурсі. Таким чином, їм вдалося отримати нові форми, необхідне для гасіння пожеж обладнання та медичні засоби. Також Яворівське регіональне управління ДСНС України у Львівській області передало одну зі своїх пожежних машин рятувальникам-добровольцям. Крім того, команда Бунева пройшла всі необхідні навчання від професійних пожежників, а Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф провів їм тренінг щодо лікарської допомоги постраждалим від пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Новоспечених рятувальників застрахували, а міська рада наразі розробляє програми, щоб за волонтерську роботу пожежників можна було винагородити. «До прикладу, у нас в команді є чоловік, який має четверо дітей. Він працює фермером у селі. Його дітям як винагороду плануємо організувати відпочинок влітку», — ділиться староста Любов Бутурин. Як проходять будні пожежників-добровольців Добровольчий загін Бунева вже повністю готовий та забезпечений усім для роботи під час пожежі. Зараз у його зоні відповідальності 5 сіл, тому на випадок будь-якої надзвичайної ситуації на місці завжди чергує водій, а також двоє інших пожежників — зазвичай у парі працює жінка та чоловік. «У разі потреби ми можемо швидко зібратися та виїхати на виклик, бо знаємо, хто коли на роботі, а коли вдома, навіть якщо не чергує», — розповідає Віталій Бутурин. Він додає, що команда також має спільний чат, тож коли диспетчер ДСНС повідомить їм про пожежу, вони можуть швидко сповістити всіх колег-пожежників. «Добровольчий підрозділ вирушає на виклик першочергово, оскільки він найближчий. Після прибуття вони можуть подати перші стволи на гасіння, що полегшить роботу державній пожежно-рятувальній частині, яка у будь-якому разі теж буде виїжджати на ліквідацію пожежі чи надзвичайної ситуації», — пояснює заступник начальника 23-ї ДПРЧ Яворівського районного управління ДСНС України у Львівській області, старший лейтенант Андрій Фульмес. Коли все спокійно у громаді, пожежники-волонтери тренуються, зокрема, вчаться швидше збиратися на виклик та оперативніше набирати воду з сусідньої водойми. Також вони готуються проводити для місцевих школярів заняття з пожежної безпеки, а при пожежній частині хочуть обладнати невеликий спортивний зал, щоб покращувати власну фізичну форму та долучати до спорту молодь. Як стати пожежником-добровольцем Долучитися до добровольчої пожежної команди може будь-яка людина старше 18 років. Для цього можна заповнити анкету на сайті ДСНС або написати заяву до органу місцевого самоврядування. Також слід буде пройти медичний огляд. Якщо його результати відповідатимуть нормі, майбутнього добровольця відправлять на підготовку, яка передбачає 140 годин теоретичного та практичного навчання. У результаті після заліку людина отримає сертифікат, який засвідчить її готовність брати участь у гасінні пожеж. Водночас, варто шукати підтримки міжнародних проєктів, завдяки яким у пожежників-волонтерів є можливість потрапити на навчання за кордон або пройти додаткове стажування в Україні, а також отримати спорядження. Також громади можуть об’єднуватись та разом створювати такі підрозділи, щоб спільними зусиллями сприяти безпечному середовищу для мешканців. Ця публікація була створена LVIV.MEDIA в межах кампанії «Безпека (Ци)Вільних». Кампанія «Безпека (Ци)Вільних» реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.