Попри війну та велику кількісь ракетних ударів, у 2022-му на Львівщині відбулось чимало подій на «енергетичному фронті». Зокрема, в області запустили нову газову свердловину, збільшили добовий видобуток газу на одному з газових родовищ, та запустили проєкт з будівництва котельні на біопаливі. Про те, як працює енергетичний комплекс, чи забезпечує себе Львівщина електроенергією та яка ситуація у галузі видобутку нафти і газу, в інтерв’ю LVIV.MEDIA розповів керівник Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та ЖКГ Львівської обласної військової адміністрації Богдан Кейван. Що входить до компетенції Департаменту, який ви очолюєте, та які кроки зроблені для підвищення енергоефективності в області. В області ухвалена комплексна програма підвищення енергоефективності, енергозбереження та розвитку відновлювальної енергетики, яка спрямована на ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення обсягу їхнього споживання і втрат у бюджетній сфері та житловому фонді. Програма передбачає стимулювання населення до впровадження заходів з енергозбереження (утеплення зовнішніх стін, горищ і фундаментів, встановлення і заміна віконно-балконних конструкцій, встановлення котельного обладнання тощо) шляхом відшкодування частини відсоткової ставки. Також програмою відшкодовується частина відсоткової ставки для ОСББ, які скористалися програмою «Фонду енергоефективності». Окрім того, щороку визначається перелік бюджетних установ обласного підпорядкування, в яких заплановано здійснювати заходи з підвищення енергоефективності. Минулого року ми завершили заходи із підвищення енергоефективності в «Охматдиті» та дитячому будинку № 2. У дитячому будинку № 1 ще тривають роботи із заміни та утеплення даху. Цього року плануємо завершити великий проєкт у госпіталі ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи. Що змінилося на Львівщині у паливно-енергетичному комплексі? Війна внесла свої корективи у функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, зокрема, на Львівщині. Електроенергетика постраждала найбільше, однак, електроенергія у нас є, а відновлення інфраструктури здійснюється досить оперативно. Розкажіть про загрози для енергетики цієї зими. Чи може Львівщина залишитися без світла довше, ніж на один день? Усе залежить від масштабів пошкоджень. Не виключено, що може бути блекаут. Утім, ми готові до цього. В області створено «Пункти незламності», всі медичні заклади забезпечені резервним живленням. Зараз ведеться робота з USAID та іншими партнерами щодо постачання генераторів, в тому числі, для водоканалів і теплокомуненерго. Також у нас розроблений план дій між теплокомуненерго на випадок позаштатних ситуацій. У нас працює 1682 котельні. Всі працюють у штатному режимі, великих збоїв у роботі, як було декілька років назад у Новому Роздолі чи Новояворівську, немає. Розкажіть про стан електромереж в області, чи змінився він через ракетні удари? Скільки часу і коштів потрібно на їхнє відновлення? У разі виникнення кризової ситуації оператори систем розподілу оперативно забезпечують енергопостачання споживачів області. Для відновлення пошкоджених об’єктів необхідно багато грошей, однак скільки саме — я не готовий сказати. Крім того, виготовлення того чи іншого обладнання потребує досить багато часу. Чи забезпечує себе Львівщина електроенергією? В оптимістичному варіанті Львівщина споживає 1,1 тис. МВт/год. Ліміт, який зараз встановлює «Укренерго» для області, становить від 600 до 500 МВт/год. Яка частка зеленої енергетики в регіоні та чи не буде порятунком децентралізації енергосистеми? Альтернативна енергетика на Львівщині виробляє близько 382 МВт (близько 20% від загальної кількості виробленої електроенергії зі встановленої потужності). Загалом в Україні частка «зеленої енергетики» становить близько 13%. Наша область перспективна в цьому плані. Скільки на Львівщині є сонячних, вітрових та гідроелектростанцій. Загалом працює 82 об’єкти альтернативної енергетики (74 сонячні електростанції, три вітрові електростанції, три об’єкти малої гідроенергетики і три біогазові установки). Загальна потужність цих об’єктів становить близько 380 МВт. Також заплановано спорудити ще чотири гідроелектростанції, однак це досить тривалий процес. Чи готові інвестори вкладати в зелену енергетику на Львівщину? Наразі близько 312 мільйонів євро вже інвестовано в альтернативну енергетику. Також планується спорудити чотири вітрові станції та дві сонячні у трьох районах. Розкажіть детальніше про програму підвищення енергоефективності, енергозбереження та розвитку відновлювальної енергетики. Скільки коштів залучено та витрачено? 2022-го ми виконали нашу програму на 98,4%. Нею було передбачено 66 млн грн. Одним із пунктів програми було передбачено фінансування заміни котельного обладнання в бюджетних установах, яке працює на вугіллі, щепі та дровах. Разом з ОТГ на паритетних умовах ми профінансували 18 об’єктів. Зміни до програми ми внесли на початку жовтня, передбачивши 17 млн грн, з яких використали 16,3 млн грн. А скільки домогосподарств встановило сонячні панелі за цією програмою та як нею скористатися? 2290 домогосподарств встановили сонячні панелі. Загальна потужність цих об’єктів близько 59 МВт. Щоб скористатися програмою, необхідно підписати договір із компанією та встановити обладнання. Далі потрібно надати нам пакет документів: договір, виписки з банку, вартість обладнання тощо. Далі заявку розглядатиме комісія депутатів обласної ради, які дають погодження, а потім ОВА фінансує. Яка ситуація на Львівщині з видобутком газу і нафти? Видобуток газу і нафти минулого року був на рівні 2021-го. За прогнозами, на Львівщині є 80 млрд кубів покладів газу та 10 млн тонн нафти. Утім, необхідно вкладати кошти у геологорозвідку і сейсміку. «Укргазвидобування» на 2023-ий уклало договори на проведення 3D-сейсміки. Цьогоріч вони планують ввести в експлуатацію вісім свердловин. Чи можна розвивати видобуток сланцевого газу на Львівщині. Які є загрози для його видобутку? Є Олеське родовище, що охоплює Львівську і частину Івано-Франківської області. Такі можливості є, але потрібен інвестор. Це ресурс, який потрібний Львівщині та державі. Розкажіть про перспективи виготовлення зеленого водню в регіоні. Науковці давали прогноз, що в Україні можна виробляти близько 505 млрд м3 на рік зеленого водню, зокрема, на Львівщині 56 млрд м3. Одна з місцевих компаній вивчає це питання. На Львівщині можуть збудувати малі модульні реактори? Так, ми разом із компанією «Еко-Оптіма» обговорювали це питання. Модульний реактор — це цікава річ. Він не потребує значних площ і монтується з блоків на місці. Чи ефективно підтримувати мережі центрального теплопостачання? Тепловтрати в магістральних трубопроводах складають приблизно 30%. Необхідно активніше здійснювати заміну теплотрас на попередньо ізольовані труби. Коли були ракетні удари місто та область залишались без світла на день, чи було опалення? Якщо відсутня електроенергія, не має можливості подавати тепло в оселі мешканців. Потрібно, щоб всі котельні мали власне резервне живлення. Можна сказати відверто: не всі мають резервне живлення. На сьогодні спільно з органами місцевого самоврядування працюємо над цим питанням. Чи є населені пункти позбавлені центрального водопостачання. Централізоване водопостачання відсутнє у Турці, Судовій Вишні, Нижанковичах, Боринях, Красному, Гніздичеві, Куликові, Верхньому Синьовидньому, Меденичах. Загалом централізованим водопостачанням забезпечені 42 міста та 16 селищ. З каналізацією аналогічна ситуація. Розкажіть про стан комунікацій водопостачання та каналізування, мереж газопостачання? Воду до Львова постачають зі 197 свердловин. Загальна протяжність систем водопостачання області становить понад 5,4 тис. км, близько 40% із яких потребують заміни. Протяжність водовідведення складає понад 2,2 тис. км, з яких 25% треба замінити. Газове господарство Львівської області є одним із найстаріших в Україні. Загальна протяжність розподільних газопроводів та газопроводів-вводів становить 25 тис. км, з яких 22% із вичерпаним амортизаційним терміном (понад 40 років). Є інвестиційні програми з їхньої реконструкції та оновлення. Минулого року замінили 19 кілометрів трубами меншого діаметру, перейшли на використання пластику замість металевих. Що з очисними спорудами? Чи є громади, де це питання стоїть на першому місці? У Львівській області 169 комунальних очисних споруд, загальною потужністю 210,55 млн м3 на рік. Більшість із них застаріли й потребують реконструкції. На це необхідні значні кошти. У Кам’янка-Бузькій, Турківській, Давидівській, Судововишнянській, Добросинсько-Магерівській і Яворівській громадах виготовлена проєктно-кошторисна документація на будівництво нових очисних споруд. В попередні роки в області діяла «Програма охорони навколишнього природного середовища», за рахунок якої здійснювалось фінансування реконструкції та будівництва. Такий напрямок також передбачений в рамках загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2022-2026 роки». У зв’язку з введенням воєнного стану реалізація зазначених Програм була тимчасово призупинена. Крім того, минулого року обстежили очисні споруди на підприємствах водопровідно-каналізаційних господарств десяти міст, щоб визначити їхній потенціал для виробництва біогазу з органічних відходів. Обстеження здійснили фахівці компанії AFRY Ukraine спільно з представниками Департаменту екології та природних ресурсів і департаменту ПЕК, енергоефективності та ЖКГ Львівської ОДА. На основі отриманих даних визначено очисні споруди Червонограда та Дрогобича, на яких можна розмістити біогазові установки. Від 2016-го у Львові залишається невирішеним питання утилізації відходів. Як наразі налаштований процес? Щорічно у Львівській області утворюється близько 700 тис. тонн твердих побутових відходів (ТПВ). Система управління в основному базується на зборі й захороненні відходів. В області близько 60 спеціалізованих підприємств різних форм власності здійснюють збір і вивезення побутових відходів. У Львівській області 74% населення охоплені централізованим вивезенням сміття спеціалізованими підприємствами та 26% — самовивозом. Станом на сьогодні ТПВ розміщують на 20 санкціонованих звалищах/полігонах загальною площею 116,77 га. Питомі показники утворення відходів в області становлять у середньому 290 кг/рік/особу. На звалищах, що працюють, уже накопичено понад 5 млн тонн, середній відсоток заповнення звалищ — 75%. Загалом у Львівській області 5 ліній для сортування відходів, які змонтовані на полігонах у Самборі, Буську, Червонограді, Золочеві та Стрию. Упродовж 2022-го здійснено передачу ще двох ліній для сортування відходів Стрийській і Новояворівській територіальним громадам, які планується запустити цьогоріч. Продуктивність — 50 тис. тонн/рік До прикладу 2022-го у Львівській ТГ було зібрано 215,7 тис. тонн сміття, з яких відправлено на полігони 208,5 тис. тонн, адже завдяки роздільному збору на ділянки компостування відправлено 6,198 тис. тонн, на заготівельні пункти вторинної сировини (скло, пластик, макулатура) 960 тонн. Які перспективи у вугільному регіоні Червоноград-Сокаль? Наразі в ДП «Львіввугілля» працюють 6,8 тис. працівників. Видобуток вугілля у 2022 році склав 818 тис. тонн. Вугілля видобувають на п’яти шахтах. На стадії закриття «Шахта Надія», у 2022 році передана на закриття шахта «Великомостівська». Більшість працівників підприємство були переведені на інші шахти. В планах ДП «Львіввугілля» на майданчику шахти «Великомостівська» розмістити ремонтно-механічний завод для ремонту шахтного обладнання. Нагадаємо, внаслідок постійних ракетних атак Росії пошкоджені майже два десятки енергоблоків українських теплоелектростанцій, з урахуванням окупації частини об’єктів Україна втратила три чверті потужності ТЕС. Попри цей терор, абсолютна більшість українців залишаються з теплом, водою та світлом.