Війна кардинально змінила всі сфери життя українців, сфера зайнятості не стала винятком. Мільйони людей покинули свої домівки, втратили роботу, а тисячі підприємств зупинилися чи переїхали і тепер мають звикати працювати в нових умовах. До Львова та області від початку війни прибуло понад 200 тисяч переселенців, сюди релокували більше ніж 140 підприємств, також за кордон виїхали кілька мільйонів українців — усе це вплинуло на ринок праці в Україні загалом і в області, зокрема. Як знайти роботу, які вакансії пропонують, кого шукають та скільки платять місцеві роботодавці Lviv.Mediа запитало під час інтерв'ю у директора Львівського обласного центру зайнятості Василя Барилюка. Ситуація на ринку праці Львівщини: безробітних стало менше Розпочнемо з ситуації на ринку праці Львівській області. Як на неї вплинула війна? Ситуація на ринку праці Львівської області неоднозначна: якщо торік на цю дату ми надавали послуги 23,2 тис. безробітних, то зараз — 11,6 тис. Тобто кількість офіційно безробітних зменшилася більш ніж у 2 рази. Можемо сказати, що на Львівщині підприємства майже не зупинили роботу, але вакансій порівняно з аналогічним періодом минулого року стало на 40% менше. А в межах України зменшення безробіття є винятковим явищем чи подібна динаміка є й в інших областях? Якщо поглянути на загальні показники в межах України, то у нас дійсно ситуація непогана. Щодо тимчасово окупованих територій, то таких даних ми взагалі не маємо, а в інших областях, наприклад у Харківській, суттєво знизилася активність щодо вакансій та працевлаштування. Це зрозуміло, бо область — напівзруйнована. Є ріст безробітних у Полтавській та Вінницькій областях. Якщо порівнювати з минулим роком, то там додалося 2-3 тисячі безробітних. Сусідні ж з нами області не зазнали суттєвих змін. Порівняно з минулим роком у Львівській області ситуація найкраща: у нас не стало різко менше тих, хто працює та сплачує податки, та зменшилася кількість тих, хто отримує виплати. З чим пов'язуєте зменшення кількості безробітних на Львівщині? Зокрема частина жінок виїхала з України. Справа вся в тому, що співвідношення між чоловіками й жінками, які шукають роботу, у нас завжди було на користь жінок. Тобто 60% і більше з тих, хто шукав роботу, були жінки. А зараз частина з них виїхала закордон. Щодо чоловіків, то багато з них пішло служити. Крім цього, зменшення ми списуємо на те, що частина людей звільнилася з роботи, але на облік не стала, бо виїхала з області. Це помітно по трудових колективах, адже зайнятість зменшилася орієнтовно на 40 тисяч серед тих, хто працював до війни. Хто шукає роботу на Львівщині Опишіть портрет людини, яка зараз шукає роботу у Львівській області? Середній вік безробітних становить 43 роки. Щодо освіти, то 59% — це люди з вищою освітою. І цей показник у нас тримається майже постійно, але у розрізі районів може суттєво відрізнятися. До прикладу, у Львові ця цифра найбільша — орієнтовно 80%. На Дрогобиччині, Самбірщині, Стрийщині цей показник доходить до 60-70%, але у сільських районах шукачів роботи з вищою освітою менше — приблизно 40-45%. Разом з тим серед тих, хто шукає роботу, більшість мешканців міста — 60%, а 40% становлять жителі сіл. Це, до речі, можна пояснити тим, що більшість селян вважається зайнятим населенням: через приналежність до членів особистого селянського господарства вони не можуть отримати статус безробітного. Водночас ті, хто мають пай, під цю вимогу не потрапляє. Вища освіта більше не у пріоритеті З огляду на те, що більшість безробітних — люди з вищою освітою, вистачає відповідних вакансій? Що зараз пропонує ринок? 71% вакансій, які у нас є, — це пропозиції роботи для представників робітничих професій. З них 37% — запити на кваліфікованих працівників з інструментом. Для службовців ми маємо орієнтовно 22% вакансій. Але серед тих, хто шукає роботу, їх 48%. Значний попит на робітників і велика кількість безробітних з дипломами вишів — це наслідок того, що декілька років тому вищу освіту отримували майже всі, бо “так треба”, але ніхто не думав про те, чи буде робота. Натомість зараз дедалі частіше молодь орієнтується на здобуття перспективних професій, вступаючи на навчання до закладів профтехосвіти. Адже у кваліфікованих робітників — висока винагорода. Наприклад, зарплати трактористів у Львівській області стартують від 25 тисяч гривень. Які ж працівники ще потрібні і яку оплату праці їм пропонують? Потрібні швачки, кухарі, електромонтери, водії, слюсарі, поліцейські, продавці. Вони можуть претендувати на оплату 15 тисяч гривень. Але я наголошую, що потрібні не просто робітники, а справжні знавці своєї справи, тоді оплата праці — гідна. До прикладу, у “Львівелектротранс”, “Львівобленерго” чи “Західенерго” зарплати стартують від 15 тисяч гривень. Від 20 тисяч зарплата у будівельній індустрії, але шукають кваліфікованих працівників з досвідом роботи. Загалом середня заробітна плата в області до війни становила 13 тисяч гривень. Зараз цей показник не фіксують. Якщо ж говорити про допомогу з безробіття, то порівняно з минулим роком вона зросла в середньому на 1,3 тисячі гривень. Чи змінився попит на працівників різних сфер в умовах війни чи всі ті ж самі професії були потрібні й до цього? Попит зріс на швачок — створили багато нових робочих місць, бо зараз активно шиють армійську форму і додатки до неї. Кухарі теж стали більш потрібними, бо чимало людей переїхало до Львівської області і їх потрібно годувати. Багато вакансій для водіїв автотранспортних засобів, поліцейських різної спеціалізації, операторів автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок, касирів торговельного залу. Чи є у вас якесь рішення для людей з вищою освітою, з урахуванням того, що більше шукають кваліфікованих робітників? У Львові діє центр професійно-технічної освіти, де організовують навчання за 16 ліцензованими професіями. Тобто за кошти держави на замовлення працедавців ми перенавчаємо тих безробітних, для котрих нема прийнятної роботи. Пропонуємо здобути такі професії як перукар, електрогазозварник, фермер, водій трамвая, водій тролейбуса, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (усіх категорій), монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, продавець продовольчих або непродовольчих товарів, контролер-касир. Чи пропонують на Львівщині сезонні роботи? Сезонні роботи в основному пов'язані з агропромисловим комплексом. Департамент агропромислового комплексу Львівської ОВА має найближчим часом надати нам дані у розрізі громад, кого вони потребують і на які роботи. До прикладу, у нас є багато садів. Так, минулого року до нас звернулося одне господарство з області. Їм були потрібні працівники на збирання яблук. Платили 500 гривень за день роботи, забезпечували харчуванням та одягом. Переселенці та робота: з понад 200 тисяч шукають працю лише 3 тисячі Яка ситуація зараз з роботою для вимушено переселених на Львівщину українців? До Львівської області офіційно з часу повномасштабного вторгнення військ агресора переїхало понад 200 тисяч людей. Неофіційно йдеться про кількість більшу приблизно у 2 рази. Однак, щоб знайти роботу, до нас звернулося лише 3317 осіб — з них 1171 чоловіків. Також з понад 3 тисяч 2117 людей мають статус ВПО. Загалом за цей час ми працевлаштували 467 жителів інших областей. З них 314 мали статус внутрішньо переміщених осіб. Наразі можу сказати, що в Україні тільки Полтава має більше працевлаштованих, ніж ми. До речі, за працевлаштованих ВПО 2 місяці роботодавцям ми виплачуємо 6,5 тисяч гривень компенсації. А на яку суму вже за час війни виплатили компенсацій? Уже виплатили понад 1,2 млн гривень. Це лише 10% з тих коштів, які ми маємо на виплати компенсацій. Будемо зараз активно працювати з підприємцями, щоб вони подавали документи на отримання компенсації, бо багато з них не знали про цю можливість. Загалом за отриманням компенсації на Львівщині звернулося 234 роботодавці. Вони працевлаштували понад 500 людей із числа внутрішньо переміщених, зокрема: у Львові — 230 переселенців, у Червонограді — 28, у Дрогобичі — 29, у Стрию — 17, у Жидачеві — 21, у Кам’янці-Бузькій — 18. З чим пов'язуєте таку маленьку кількість звернень щодо роботи від переселенців? Є багато причин: часто вимушено переміщені українці живуть в умовах, які не дозволяють піти на роботу. Багато жінок, які переїхали, досі мешкають у школах чи інших непризначених для цього приміщеннях і не можуть влаштувати маленьких дітей у садочки. Чоловіків ж приїжджає менше, частина з них іде служити. Не пов'язуєте з тим, що Львівщина все ж більше туристична область, ніж промислова, і люди розуміють, що не матимуть відповідної роботи? Окрім туристичного, ресторанно-готельного бізнесу, галузі торгівлі, на Львівщині добре розвинений агропромисловий комплекс, сфера побуту, успішно функціонують переробні виробництва, є потужні швейні підприємства, машинобудування. Найвищі зарплати, до прикладу, у нас на Городоччині. Там також найвищі виплати допомоги по безробіттю — у середньому від 6 тисяч. Адже у цій громаді є підприємства, які легально працевлаштовують працівників і платять їм високі зарплати. Найнижчий рівень виплати допомоги по безробіттю у Трускавці, тому що розмір зарплат здебільшого — 6,5 тисяч гривень, для курортного міста мінімалка — це класика. Так виходить, тому що в основному там діють заклади громадського харчування, готелі, відпочинкові комплекси, де поширена практика "оптимізації" сплати податків. А які ще громади, крім Городоцької, мають високий рівень заробітних плат? Крім Городоцької, можна назвати Львівську, Сокальську, Червоноградську, Кам’янка-Бузьку, Пустомитівську. Вони мають достатньо робочих місць, кошти й можливості для розвитку. У цих громадах рівень виплати допомоги по безробіттю найвищий. До речі, на Львівщині є багато і бізнесів-переселенців. Маємо понад 140 релокованих підприємств. Чи багато вони можуть створити робочих місць? Релокований бізнес звертається до нас із вакансіями. Великі підприємства, які переїхали, хочуть кваліфікованих працівників і дуже скрупульозно їх добирають. За даними Львівської обласної військової адміністрації, вони вже створили орієнтовно 4000 робочих місць і до кінця року планують створити стільки ж. Роботу знаходить той, хто її шукає Які поради дасте для пошуку роботи? У Львівському міському центрі зайнятості кожному відвідувачу кидається у вічі напис: "Роботу знаходить той, хто її шукає”. Тому дійсно шукайте і стукайте у різні двері. Раніше було таке упередження, що у Центрі зайнятості стають на облік лише ті, хто працювати не хоче. Але зараз серед наших клієнтів є багато службовців, які успішно знаходять роботу. Також треба реально оцінювати свої сили. Бувають випадки, коли людина шукає роботу, яка потребує специфічних навичок і знань, яких вона ще не має. А який ваш прогноз щодо ситуації на ринку праці? Зрозуміло, що розвиватиметься будівельна індустрія, агропромисловий, воєнно-оборонний комплекс, харчова промисловість, машинобудування. І всі ці галузі створюють суміжні, тому робота і зарплата буде.