Майже мільйон осіб вже перетнули кордон з Польщею через Львівщину. За ці тижні війни Львів став гуманітарним хабом, та попри це область потребує додаткових ресурсів. Наразі на Львівщині немає системної роботи європейських гуманітарних організацій, а всю роботу цих угрупувань заміняють жителі області. “Робота волонтерів, місцевих підприємців та військової адміністрації зараз замінює роботу гуманітарних організацій. Ми формуємо від 12 до 20 вагонів гуманітарної допомоги, яку відправляємо у різні міста. Але, де є такі організації, як “Червоний Хрест”, ООН, ОБСЄ, Рада Європи та інші? Я не бачу жодної організації системного характеру, яка б надавала допомогу у гарячих точках чи тут. Де є європейські світові організації щодо співпраці з біженцями, роботи гуманітарного конвою?", — наголошує очільник Львівщини Максим Козицький.. Крім того, Максим Козицький зазначив, що керівництво області цілко готове посприяти вивченню логістики, забезпечити житлом, харчуванням та навіть транспортом. європейські організації. Гарним прикладом цьому відкриття поблизу Львова польового госпіталю у співпраці з організацією “Сумка Самарянина”. У цьому мобільному пункті допомогу отримуватимуть переселенці та військові. А ще спільно з представниками Державної служби надзвичайних ситуацій розгорнуто 80 палаток для обігріву та стільки ж пунктів роздачі їжі. Щодня військова адміністрація, волонтери та приватний бізнес готують 25 тисяч порцій їжі. В області працює 7 гуманітарних штабів. На Головному залізничному вокзалі розгорнули штаб медико-психологічної допомоги. За добу близько 150 осіб звертаються і отримують як консультацію психолога, так і необхідне лікування. Та попри це допомога та активна участь гуманітарних організацій області все одно потрібна. “Четвертий тиждень війни, багато організацій приїжджали до мене у перші дні бойових дій, обіцяли допомогу. Але ми чомусь не бачимо їхньої активної роботи зараз”, — підкреслив Максим Козицький.. Окрім цього, керівник області підкреслив, що з перших днів війни Львівщина забезпечила житлом майже 400 тисяч переселенців. Але жодна європейська громадська організація не долучилась до допомоги людям, які змушені покинути рідні домівки.