На 9 липня у Львівському апеляційному суді заплановане слухання у справі пам'яткоохоронця та очільника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика, якого звинувачують у начебто привласненні державних грошей. Що відбувається? 11 червня Василю Петрику як посадовій особі вручили підозру в нібито умисному вчиненні злочинних дій з метою привласнення державних коштів. Хоча кримінальна справа, яка порушена, не має стосунку до нього, як чиновника. Додамо, що Василь Петрик лише з квітня працює в обласній адміністрації. Кримінальну справу відкрили за зверненням ексчиновника Львівської обласної адміністрації, директора комунального підприємства облради “Реставрація та управління замками та палацами Львівщини” Валерія Потюка через нібито порушення, які виникли під час реалізації проєкту облаштування історико-культурного парку “Древній Звенигород”. Цей проєкт 2018 року переміг у конкурсі Проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за кошти Європейського Союзу. Розпорядником грошей, відповідно до рішення департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, було ПП “Белзький мур”, директором якого з 2013 до 2021 року був Василь Петрик. Слідчі підозрюють Василя Петрика та ще трьох осіб у привласненні понад мільйона гривень. Вони наполягають, що у документи внесли неправдиві відомості про завезення насипного ґрунту та вартість виконаних робіт. Проте, за інформацією Василя Петрика, у грудні 2020 році всі підготовчі роботи, зокрема і завезення ґрунту, на території пам’ятки виконали. 16 червня Галицький суд Львова обрав Василю Петрику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави розміром 567 тис. грн. За повідомленнями ЗМІ під час судового засідання суддя Віталій Радченко не взяв до уваги заяви про взяття на поруки. Відразу після закінчення засідання у Львові ініціювали збір коштів на заставу. Необхідну суму вдалося зібрати менш ніж за добу. Проте відпустили Василя Петрика не відразу. “Шість годин тому застава вже була. З того часу їздили по місту, збираючи підписи і заяви, які потрібні, щоб довести державі, що є наша застава. Більше трьох годин ми чекаємо під СІЗО! Всі необхідні документи давно подані. При цьому очікувалося, що відпустити – це справа на 30 хвилин”, – написав у Facebook син Василя Петрика Ілля.. Тепер Василю Петрику заборонено покидати межі Львівської області й виїжджати за кордон. Також пам’яткоохоронець зобов’язаний з’являтися за кожним викликом до слідчих та уникати спілкування з іншими фігурантами справи. У коментарі Lviv.Media Василь Петрик повідомив, що на 9 липня заплановане слухання справи в апеляційному суді. До чого тут Миколаївська фортеця? Василь Петрик називає цю справу замовною через його активну пам'яткоохоронну діяльність. “Мене політично замовили. Через мою активну пам’яткоохорону діяльність та відстоювання інтересів Миколаївської фортеці, яку цинічно хочуть знищити та розтягнути на пісок, проти мене порушили кримінальну справу, яка не варта «виїденого яйця». Перше завдання моїх опонентів – через тиск, кримінальні справи змусити мене відмовитись від роботи над документацією щодо внесення Миколаївської фортеці до переліку пам’яток. Друге завдання - знищити мене як новопризначеного начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА. Все дуже просто: я – єдиний очільник цього управління за останні роки, який вийшов з середовища пам’яткоохоронців і готовий активно боротись за збереження кожної пам’ятки, а не домовлятись і погоджувати їхню забудову чи знищення. І всім це добре відомо”, - написав Василь Петрик у Facebook. . Він вважає, що єдина причина, чому порушили цю справу, - намагання дискредитувати його та "закрити рота" у відстоюванні інтересів унікальної Миколаївської Фортеці. “Найцікавіше те, що замовники справи навіть не ховаються. Поліція відкрила провадження за офіційним зверненням одіозного Валерія Потюка, який вже декілька місяців усіма законними й незаконними методами намагається докластись до знищення Миколаївської фортеці. Річ у тім, що ще 2015 року я був у групі науковців, які розробили паспорт об’єкта культурної спадщини - командно-спостережного пункту передмостового укріплення, що є частиною Миколаївської Фортеці. Це дало підстави 2017 року внести об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У 2019 році на звернення активістів та науковців я продовжив роботу з цією цікавою пам’яткою на території села Тростянець. Вже тоді було зрозуміло - історичну фортецю руйнують задля облаштування там кар’єру з видобутку піску. Так почалась наша спільна боротьба за Фортецю. Основними опонентами є ТзОВ “Західінвест-партнери” - приватна компанія, що має намір влаштувати на місці об’єктів культурної спадщини кар’єр із видобутку піску. Саме на її замовлення Валерій Потюк виконав документацію, якою стверджує, що пам’ятки вже нібито немає”, - зазначає Василь Петрик.. Lviv.Media не вдалося отримати коментар Валерія Потюка, оскільки у нього обмежений доступ вхідних дзвінків. Василь Петрик також зауважує, що у документації стосовно пам'ятки є багато порушень процедур, зокрема підробка підпису доктора наук, геральдиста Андрія Гречила. Андрій Гречило з приводу підробки підпису звернувся до правоохоронних органів. “Мене додатково ще викликали у слідчі органи. Попросили залишити зразки підписів. Будуть проводити експертизу і порівнювати, але там і на око видно, що підписи не мої. Там випливли ще документи щодо іншого об'єкту по вулиці Коновальця. Там двічі чи тричі теж фальшиві підписи поставлені”, - розповів він у коментарі Lviv.Media.. Василь Петрик також написав, що торік уже отримував погрози від підприємців, які займаються видобутком піску біля Миколаєва. “Довкола Миколаєва видобувається пісок, його стає менше і щоб видобувати більше піску, підприємці потребують захоплення більших територій. Вони всіма методами намагаються зробити так, щоб їм видали під видобування піску землі, які є пам’ятками, лісами або парками. Вони змітають всіх, хто стає їм на заваді. Рік тому я вже отримував від них погрози, але навіть не припускав, що вони є реальними. Ми маємо випадки, коли люди бояться братися за об’єкти реставрації лише через те, потім до них приходять правоохоронні органи й карають за будь-які порушення. Це вже системні дії, коли ініціативність карається, а знищення пам’яток залишається безкарним”, - зазначає пам'яткоохоронець.. Що говорять у Львівській держадміністрації? Львівська обласна державна адміністрація надіслала лист у Міністерство культури для внесення відомостей про “Миколаївську фортецю” до Державного реєстру нерухомих пам’яток культури. “Цей об’єкт, як пам’ятка культурної спадщини, є і буде збережена. Підготовлені документи, складові «Миколаївська фортеця» внесені до переліку об’єктів культурної спадщини. Розпорядженням голови обладміністрації запущена процедура, що вказаний об’єкт не може використовуватися під кар’єр. Ми будемо захищати об’єкт. Василь Петрик був головним ініціатором щодо визначення цього об’єкту, як пам’ятки культурної спадщини. Згідно з інформацією, яка є в ОДА, йому інкримінують дії, не як керівнику управління, а приватної юридичної особи за більш ранній період”, – пояснив перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик у коментарі Радіо Свобода. . 25 червня заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод на своїй сторінці у Facebook повідомив, що президія Львівської обласної ради затвердила окремим питанням порядку денного найближчої сесії, 13 липня, звіт керівника комунального підприємства Львівської обласної ради “Реставрація та управління замками і палацами Львівщини” Валерія Потюка за 5 останніх років. Крім цього, управління комунального майна області ініціює ліквідацію підприємства “Реставрація та управління замками і палацами Львівщини”. В управлінні стверджують, що воно не виконувало свої функції. Передати обов'язки планують комунальному підприємству Львівської облради “Технічний нагляд”. Довідка Миколаївська фортеця - один із досі збережених зразків австрійських фортифікацій XIX-XX століття. У часи І Світової війни фортеця була складовою розгалуженої мережі фортифікацій Австро-Угорської імперії на території Галичини. Пізніше її використовували бійці УПА. Споруда налічувала щонайменше 23 польові укріплення, вісім батарей та близько 40 км підземних переходів і могла розмістити близько 10 тисяч людей. Запаси піску на території Миколаївської фортеці експерти оцінюють в 1,4 млрд грн. Територія, на якій є фортифікаційні споруди, 24 га землі, межує з ділянками, які перебувають у приватній власності. Місцеві органи влади дозволили дослідити запаси піску, але Миколаївська районна рада своє рішення змінила і відмовила підприємцям. Після цього звернулася до організації Василя Петрика “Белзький мур” з проханням виготовити проєктну документацію для охорони пам’ятки історії місцевого значення. Після виготовлення проєкту і почався конфлікт. Оскільки в охоронну зону увійшли приватні землі, на яких і хоче добувати пісок ТзОВ “Західінвест-партнери”.