У Золочівському замку вдалося розшифрувати напис на одному з двох таємничих каменів, які роками експонують на території пам’ятки. Раніше їх пов’язували, зокрема, з Орденом тамплієрів, однак з’ясувалося, що напис на одному з каменів є уривком із твору польського поета Яна Кохановського. Розгадати його вдалося за допомогою штучного інтелекту Claude. Про це повідомили 6 жовтня у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Камені роками пов’язували з тамплієрами На двох каменях, які свого часу привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева, збереглися незвичні написи та символи. Один із написів складається лише з окремих літер і численних крапок, через що тривалий час його зміст залишався незрозумілим. Через загадковість каменів упродовж десятиліть виникали різні версії щодо їхнього походження. Зокрема, їх пов’язували з Орденом тамплієрів. Однак у замку зазначають, що камені походять із набагато пізнішого періоду — ймовірно, з XIX століття, коли було поширено створення символічних могил і таємничих печер у парках . Розшифрувати один із написів вдалося Артуру Ратинському (Artur Ratyński), який звернувся до директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тараса Возняка з результатами своїх пошуків. Напис виявився не шифром, а скороченням За словами Артура Ратинського, напис на камені насправді не зашифрований. Майстер вирізьбив перші літери кожного слова, а решту літер замінив крапками. Дослідник встановив, що це фрагмент польською мовою «Трену XII» Яна Кохановського — твору, написаного як плач батька після смерті дитини. Kłosie mój jedyny, Jeszcześ mi się był nie stał, a ja twej godziny Nie czekając, znowu cię w smutną ziemię sieję: Ale pospołu z tobą grzebię i nadzieję; Дослівний переклад українською: Колосе мій єдиний, ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю; та разом із тобою ховаю й надію. На камені це виглядає так: K····· m·· j····· J······· m· ſ·· b·· n·· ſ··· a j· t··· g······ N·· c······· Z···· c·· w ſ····· z····· ſ···· A·· p······ z t··· g······ i n······· Ратинський пояснив, що на камені збігаються перші літери усіх 28 слів уривка в тій самій послідовності, а кількість крапок відповідає кількості пропущених літер. Розшифрування також ускладнював готичний шрифт: літеру «c» можна було сплутати з «r», а давня форма «ſ» позначала літеру «s». У розшифруванні допоміг штучний інтелект Для роботи дослідник використав ШІ-асистента Claude від Anthropic. Спочатку на основі фотографій вдалося відтворити послідовність літер і крапок, після чого програма шукала у збірці польських текстів рядки з відповідною послідовністю початкових літер. На думку Ратинського, зміст твору може вказувати на те, що камінь встановили на згадку про померлу дитину, ймовірно, у XIX столітті. З цією версією може бути пов’язаний і другий камінь, на якому зображені два переплетені вінки — терновий, що символізує мучеництво та смерть, і квітучий, який символізує життя та радість. Таємницю другого каменя ще не розгадали У Золочівському замку припускають, що обидва камені могли бути надгробками або кенотафами — символічними могилами, встановленими на пам’ять про померлу людину без поховання її останків у цьому місці. Остаточно підтвердити цю версію ще мають дослідники. Відомо, що обидва камені привезли із села Новосілки поблизу Золочева, де вони були встановлені на узгір’ї поруч один з одним. Дослідники планують з'ясувати, кому належало село в той період, а також опрацювати метричні книги. Це може допомогти встановити, кому були присвячені камені. На другому камені також є напис, однак він значно коротший. Припускають, що це може бути ім’я дитини або слова останнього прощання. Його зміст наразі залишається нерозгаданим.