Навколо Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького розгорівся черговий земельний конфлікт. Причиною став меморандум, підписаний між Львівською обласною військовою адміністрацією, керівництвом аеропорту та Сокільницькою громадою щодо розвитку прилеглих територій. Міська влада Львова на чолі з Андрієм Садовим розкритикувала документ, назвавши його «злочином проти громади». Про те, чому область пішла на цей крок, які саме землі планують забудувати та чи справді Львову загрожує втрата аеропорту, LVIV.MEDIA розповів заступник начальника Львівської ОВА Юрій Бучко. Пане Юрію, поясніть, з чого все почалося? Чому Львів стверджує, що підписання цього меморандуму порушує інтереси містян, хоча аеропорт залишається на своєму місці? Останні пів року в медіа поширюється багато маніпуляцій щодо розвитку державного підприємства «Міжнародний аеропорт імені Данила Галицького». Обласна адміністрація не могла стояти осторонь. Разом із Сокільницькою громадою та керівництвом аеропорту ми напрацювали меморандум, який визначає відповідальний підхід до розвитку території. Це не документ про конкретні кроки чи фінансові зобов'язання. Це декларація того, як ми маємо рухатися далі: які зобов'язання бере на себе аеропорт, а які — громада Сокільників, з якою він межує. Чому ми говоримо про розширення аеропорту саме зараз? Адже через повномасштабне вторгнення летовище закрите і до війни воно не було заповнене на 100%. Летовище закрите, але його розширення можливе лише зі сторони Сокільників. Чому про це зараз говорить місто Львів, якщо з їхнього боку немає жодних пропозицій щодо надання землі чи розвитку території? Коли Сокільники починають розбудовувати свою громаду, місто раптом згадує про розвиток аеропорту. Насправді аеропорт потрібно було розвивати ще 20 років тому, коли поруч були вільні ділянки. Летовище має розвиватися симетрично. Ми не можемо з боку Львова забудовувати все житлом, а з боку Сокільників вимагати лише розвитку аеропорту. Аеропорт так не працює. Тобто Сокільники почали розширювати межі, аеропорт опинився між ними та Львовом, і ви просто домовилися про правила співіснування? Так. З боку Сокільників є вільна земля. У межах смуги безпеки польотів розташовані сільськогосподарські паї, які люди отримали ще в 90-х роках. Зараз там можна лише займатися сільським господарством. Сокільники пропонують, а аеропорт погоджується: розробити передпроєктні рішення щодо розвитку летовища на території громади. Громада внесе зміни до генплану, переведе ці землі з сільськогосподарських у категорію «землі транспорту». Лише після цього можна буде будувати карго-термінали, офісні приміщення та інші об'єкти для обслуговування аеропорту. А місто Львів пропонувало аеропорту подібні варіанти з земельними ділянками? З публічних виступів ми не бачили конкретних пропозицій щодо розвитку з боку міста. Ні до нас, як до адміністрації, ні до Сокільницької громади чи самого аеропорту такі звернення не надходили. Тоді в чому проблема для львів'ян та Андрія Садового? Я не бачу об'єктивних проблем для міста. Думаю, річ у тім, що сусідня громада активно розвивається і має куди рости, а місто Львів уже практично вичерпало свій територіальний ресурс. Міська влада застерігає, що «висотки» біля смуги — це загроза для польотів і мешканців. Як це питання врегульовано з Сокільниками? З боку Сокільників багатоповерхівок немає і генпланом вони не передбачені. Натомість ми бачимо ситуацію з боку Львова — наприклад, біля ТЦ Victoria Gardens, де ведеться активне житлове будівництво. У Сокільниках в зоні безпеки польотів землі залишаються поза межами населеного пункту, і будувати там висотки неможливо за законом. Ще одна претензія Львова — меморандум підписали без них. Чому місто не запросили до комунікації? Тому що меморандум стосується виключно земель Сокільницької громади, які межують з аеропортом. У цьому процесі є дві сторони: власник землі (громада) та аеропорт. Обласна адміністрація виступила учасником як орган, що координує розвиток регіону. Мерія також застерігає, що мешканці нових кварталів Сокільників будуть користуватися інфраструктурою Львова: дорогами, садочками, лікарнями. Чи враховуєте ви це? Це природний процес для будь-якої громади довкола великого міста. Люди їдуть туди, де є робочі місця та розвинена інфраструктура. Для цього і створюється транспортне сполучення, щоб мешканцям було комфортно добиратися до міста. Коли реально розпочнеться розширення аеропорту? Це плани на десятиліття чи на найближчі роки? Процедура непроста. Спочатку аеропорт має створити концепцію, потім Сокільники мають змінити генплан та цільове призначення землі. Оскільки землі приватні, їх доведеться викуповувати у власників. Тільки після цього — проєктування та будівництво. Це займе чимало часу. Як саме керівництво летовища бачить свій розвиток у майбутньому? Поточна інфраструктура дозволяє приймати 3–5 мільйонів пасажирів на рік. Щоб повернутися до таких показників, знадобиться кілька років після відкриття неба. Але у перспективі, при подальшому зростанні, нас неминуче чекає європейський шлях: будівництво альтернативного летовища за межами міста. Там можна буде забезпечити сучасний сервіс, великі парковки та зручне залізничне сполучення. Тобто ЛОВА розглядає варіант будівництва ще одного аеропорту в області? Ми можемо про це говорити як про стратегію, але конкретне планування почнеться лише тоді, коли ми побачимо реальний пасажиропотік на існуючому летовищі. На ваш погляд, конфлікт із міською радою вичерпано? Я б не називав це конфліктом — радше маніпуляціями в медійному просторі. Є чіткий розподіл функцій. Аеропорт — це державне підприємство, ним опікується Міністерство, а не місто. Сокільники — це самостійна громада, яка розпоряджається своєю територією згідно із законодавством та всіма обмеженнями, які встановлені біля аеропорту. Ми просто впорядковуємо цей процес.