Зі 162 справ про визначення місця проживання дитини після розлучення подружжя та позбавлення батьківських прав суддя Дрогобицького міськрайонного суду Лілія Гарасимків 161 раз прийняла рішення на користь тата і лише раз — мами. Такі справи розглядалися у короткі терміни та у більшості випадків без висновків служби у справах дітей. Крім того, у кількох випадках 47-річна суддя враховувала думку однорічної чи дворічної дитини. Ці факти стали відомі на засіданні Вищої ради правосуддя (ВРП) 20 січня, під час якого кандидатура Лілії Гарасимків розглядалася на посаду судді до Закарпатського апеляційного суду. “Батьки самі вирішили з ким залишиться дитина” Під час засідання Вищої ради правосуддя виявилося, що Лілія Гарасимків за “останній час” розглянула 162 справи, у яких визначалося місце проживання дітей після розлучення батьків. Аналіз справ ВРП надав сам Дрогобицький суд. За цей час суддя лише 1 раз залишила дитину матері, а в решті випадків — татам. На засіданні представник ВРП зазначив, що ці справи розглядались у досить короткі терміни, від 6 до 14 днів. Крім того, органи опіки та піклування, які залучалися до справи, у більшості випадків не надавали своїх висновків. “Батьки самі вирішили з ким залишиться дитина після розірвання шлюбу. Я ж не можу службу у справах дітей змусити надавати висновок. Я зверталась з вимогою про надання, однак мені надсилали листи, що вони не можуть надати висновок, бо немає між батьками спору”, — прокоментувала Лілія Гарасимків запитання представника ВРП. Враховувала думку малюків Під час розгляду щонайменше пʼяти справ Лілія Гарасимків врахувала думку малюків. Діти, віком 1-2 роки, вирішили, що їм краще залишитися з батьком, а не матір’ю. “Тобто ви вказуєте, що ви враховуєте думку дитини і вона більше привʼязана до батька… Єдине, що дитині один рік. Яким чином ви це встановлювали?”, — запитав член ВРП Роман Маселко у судді. Лілія Гарасимків відповіла: “Ну… з цього приводу я можу пояснити тільки те, що була юридична описка. Тобто некоректне формулювання позиції суду. Це просто описка і суд мав зовсім інше на увазі. Йшлося про позицію матері та служби у справах дітей”, — зазначила суддя Дрогобицького міськрайонного суду. Закон про мобілізацію До слова, якщо батько визнаний судом як єдиний опікун дитини, то у нього з’являється можливість отримати відстрочку від мобілізації. Член Вищої ради правосуддя Олексій Мельник зауважив це та запитав Лілію Герасимків, чи не були її рішення винесені задля ухилення татами мобілізації, на що вона відповіла, що це були лише “вирішення цивільного спору”. На запитання Олексія Мельника про те, чи пропонували судді гроші за такі рішення, Лілія Гарасимків відповіла: “категорично ні”. Після поставлених запитань та обговорення, Вища рада правосуддя вирішила оголосити перерву у розгляді кандидатури Лілії Гарасимків на посаду в Закарпатському апеляційному суді. До слова, 47-річна Гарасимків працює в Дрогобицькому міськрайонному суді з 2008 року.