У своєму блозі на «Економічній правді» Максим Козицький розповідає про проблеми, що гальмують відновлення інфраструктури в Україні. Він наголошує на необхідності реформування будівельного законодавства та переходу до міжнародних стандартів для залучення іноземних інвестицій і ефективної відбудови країни. За його словами, однією з головних перешкод для швидкої відбудови інфраструктури є застарілі норми будівельного законодавства, які досі базуються на радянських принципах. Це створює серйозні труднощі для як українських, так і іноземних компаній, які хочуть брати участь у відновленні країни, а також знижує інвестиційну привабливість України для міжнародних бізнесів. Кошторисні норми не відповідають реальним умовам Однією з найбільших проблем є невідповідність кошторисних норм реальним ринковим умовам. «В основі вартості будівництва враховують не одиницю виконаної роботи (наприклад, кілометр прокладеної дороги чи квадратний метр покладеної підлоги), а вартість окремих елементів, таких як нормативно визначена заробітна плата, розрахунок потрібних для цього людей, кошторисна норма вартості на окремі будівельні матеріали тощо», — зазначає Максим Козицький. Крім того, існуючі кошторисні норми не враховують реальні умови на ринку праці. Наприклад, встановлені розцінки на зарплати будівельників значно нижчі за фактичні зарплати: «Наприклад, у 2024 році рівень кошторисної заробітної плати для будівельних робіт встановили на рівні 13750 грн/міс. Водночас реальна середня зарплата кваліфікованого будівельника становила 22000–25000 грн/міс., а у великих містах та прифронтових регіонах – 25000–35000 грн/міс.» — пояснює Козицький. Через це підрядники змушені завищувати вартість матеріалів чи техніки або працювати в умовах збитковості. «Ця система фактично штовхає підрядника до вибору між криміналом і банкрутством», — додає він. Окрім того, така методика розрахунку кошторисної заробітної плати, фактично ставить в дискримінаційні умови та унеможливлює бронювання працівників суб’єктів господарювання, які виконують виключно роботи за рахунок бюджетних коштів. Наприклад, кошторисна заробітна плата для Львівської області на 2025 рік становить 18570 грн. А постанова уряду визначає мінімальну для можливості бронювання заробітну плату по країні 20 тис. грн. Як бронювати, якщо одне суперечить іншому?. Максим Козицький . Ще однією проблемою є те, що чинні кошторисні норми не враховують потреби війни. Наприклад, вони не дозволяють враховувати додаткові витрати на понаднормову роботу, що є актуальним у випадку скорочення термінів будівництва. «Якщо термін будівництва об'єкта згідно з проєктом організації будівництва складає 10 місяців, а замовнику необхідно побудувати його за шість місяців, необхідно врахувати в кошторисі доплату за понаднормову роботу. Але чинні норми не передбачають такої можливості». За його словами, залучення більшої кількості людей та техніки для скорочення часу будівництва є фактично прямими збитками підрядника. Необхідність кардинальної реформи будівельного законодавства У зв'язку з цим Козицький наголошує на необхідності кардинальної реформи будівельного законодавства та системи кошторисування, що дозволить залучити іноземних інвесторів та створити прозорі, ринкові умови для будівельної галузі. Для цього необхідно відмовитися від застарілих норм та впровадити міжнародні стандарти ціноутворення, що забезпечать справедливі ціни для всіх учасників будівельного процесу і дозволять уникнути корупційних схем. «Бо лише об’єднавшись бізнес та влада можуть змінювати правила гри. Лише прозоре та чесне будівництво зможе стати міцним фундаментом відбудови України», — підсумовує Козицький.