Втратив руки та ноги на війні: у Львові воїну вручили орден “За мужність”

З квітня начальник Львівської обласної адміністрації Максим Козицький від імені Президента України вручив захисникові із позивним “Козак” орден “За мужність” III ступеня. Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.

Олексію – 55 років. Уже своє життя чоловік разом з сім’єю проживав у Мелітополі Запорізької області. А три роки тому він став на захист України від російської агресії. Далі – важке поранення, евакуація на Львівщину та реабілітація в Superhumans Center.

До початку повномасштабної війни чоловік був підприємцем, займався ремонтом та балансування карданних валів. На другий день вторгнення рідне місто Олексія окупували росіяни, тож він пішки вибрався з Мелітополя, щоб долучитися до українського війська. “Через вік його спершу нікуди не хотіли брати. Але він довів свою спроможність. Став мінометником”, — йдеться у повідомленні.

А починалася служба Олексія з того, що він охороняв склади на Сумщині. Згодом його перевели до 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. У її лавах “Козак” на початку 2023 року виконував завдання на Донеччині, далі – Запорізький напрямок. 

Поранення в голову, втрата рук та ніг

У лютому 2024 року був важкий бій, який тривав цілих 19 днів. Через легке поранення в голову, Олексій опинився у шпиталі, там йому виповнилося 54. Не минуло й тижня, як він знову опинився на позиціях. Уламок від гранатометного набою, який прилетів рикошетом, завдав чоловікові другого поранення в голову. З повністю посіченими кінцівками, він пробув на тій позиції чотири доби.

Олексія вдалось евакуювати до Києва. Місяць він пробув у комі. У той час з окупації вдалось виїхати його дружині. Разом вони пройшли шлях відновлення у столиці, потім у Дніпрі. Одесі й так опинились в Superhumans Center у Винниках. Зараз Олексій вже ходить на протезах, які отримав у центрі. Він також опановує міоелектричні протези рук.

3 квітня від імені Президента України Максим Козицький вручив Олексієві орден “За мужність” III ступеня.

“Десь 13 місяців я воював. Бувало всяке. Не всі витримували тиску. З останнього бою живим залишився лише я, досі не знаю, як так вийшло. Воювати я пішов не за медалі, але отримувати відзнаки, тим паче Орден – дуже приємно”, – поділився Олексій.

Захисник уже ходить на протезах з електронними колінами, які отримав у Superhumans, та опановує міоелектричні протези рук.