Птахи — прихована частина міста. На відміну від комах і тварин, ми часто не помічаємо пернатих. Не приглядаючись до них уважно, львів’яни вважають, що навколо літають самі лише голуби. Насправді ж наше місто завжди було і є багатим на різноманітні види пташок. Останніми роками їх популяція дуже змінилася. З чим це пов’язано, розповіла орнітологиня Марія Хорняк. «Багатьох птахів неможливо побачити, оскільки вони ховаються від людей, - пояснює пані Марія. – Зате їх постійно чути, якщо відрізняти за манерою співу. Зважаючи на це, у Європі все популярнішим стає бьордвотчінг (тобто, стеження за птахами): своєрідне хобі, коли у вільний час люди виходять у парки, сквери та спостерігають за птахами. Також запроваджують окремі дні, коли долучитися до таких заходів можуть усі охочі. Все більшої популярності бьордвотчінг набуває й в Україні. Зокрема – у Львові. Адже кількість птахів – чисельна і весь час змінюється». Голуби витісняють традиційних пернатих з міста Традиційно «наші» львівські пернаті — галка, зяблик, вівчарик і ковалик. За однією з версій, назва Галичини пов’язана саме з галкою, оскільки їх у цьому регіоні завжди було вдосталь. Мало хто здогадується, що у цієї пташки – сірий верх голови та гарні блакитні очі. Найбільша їх кількість мешкає у районі Володимира Великого, Кульпарківської та Сихова. Вочевидь, тому що там — найближче до заміських полів. Не всі знають, що у нашому місті – чимало таких розкішних пташок, як довгохвоста синичка. А ось на відсутність численних колись горобців звернули увагу більшість львів’ян. Все тому, що ці малюки останнім часом не мають де селитися: проводячи ремонтні роботи, усі можливі шпарини на будинках львів’яни закривають. Також — переробляють дахи, тож під ними все важче вити гнізда. Майже немає на території міста приватних подвір’їв з курми, а смітники — закривають. Як наслідок, горобцям немає де харчуватися, й у пошуках кращої долі вони переселилися за місто, де можна знайти як їжу, так і домівку. «Ще одна причина — голуби. Це конкуренти для горобчиків. Львів’яни вивели численну кількість їхніх порід. Чимало сизокрилих втекли з приватних голубників і вивели свою популяцію у місті. Люди їх підгодовують, сприяючи виживанню та розмноженню. Ці птахи значно краще підлаштовуються до будь-яких обставин, ніж горобці, тож «витіснили» малят. Утім, голуби - аж ніяк не покращують екології, розповсюджують небезпечні інфекції. За це їх називають повітряними щурами», - розповідає Марія Хорняк. Дикі лісові голуби або припутні наприкінці 90-х й на початку 2000-х років почали селитися ближче до людей. Вони влаштували свої домівки в усіх щілинах, на який багатий центр міста. Припутні витіснили зі Львова садову або кільчасту горлицю, яка тривалий час мешкала на нашій території. Цікаво, що цей птах раніше жив виключно у Північній Африці та Малій Азії. А в 30-х роках минулого століття почав швидко розповсюджуватися по Європі та дійшов до Львова. У столиці Галичини горлиці влаштовували спільні ночівлі на подвір’ях. Особливо – взимку. Натомість улітку, вдень, поводилися надзвичайно агресивно й не підпускали до себе навіть власних пташенят. А зараз вони перекочували на околиці міста, ближче до приватних будинків з подвір’ями й домашніми птахами. Саме через інвазію припутнів перекочував ближче до природи голуб-синяк. Львів був одним з небагатьох міст, в якому селився цей птах. Він мешкає у дуплах дерев й раніше у парку Франка було вдосталь представників цього виду. Там же ж багато років поспіль можна було зустріти сіру сову, а на Погулянці – її рідкісну довгохвосту сестру. Побачити їх було дуже важко, оскільки вдень сови ховаються у заростях дерев. На горищах і під дахами будинків споконвіку мешкали сичі, яких останнім часом також не зустрінеш. А на Високому Замку гніздилися круки. Декілька років тому вони переселились у ліси. Як війна змінила пташине населення Львова Не останню роль у тому, що окремі види пернатих залишили наше місто, відіграла ліквідація сміттєзвалища, де вони харчувалися. Утім, чимало птахів прилетіли їм на зміну. Внутрішньо переміщеними під час війни виявилися не лише люди, а й пернаті. Останніми роками вони мігрують до міста Лева через бойові дії на сході та півдні України. Так у нас оселився дикий птах — біла чапля. Ці птахи ніколи раніше не жили у містах, однак війна змусила їх йти ближче до людей. Трапляються й рідкісні «зальотні» пернаті, які зупиняються тут під час міграції. Наприклад, у Стрийському парку зараз гніздиться мала мухоловка з червоними грудьми. До цього часу у парках бачили лише білошию та строкату мухоловок. Останнім часом у зелених зонах Львова кілька разів помічали ожерелових папуг. Їх важко угледіти та сфотографувати, оскільки вони зеленого кольору і маскуються серед дерев. Раніше вони масово населяли європейські парки. Наразі ж утворили окрему популяцію в Чернівцях. «Можливо, вони також перемістилися до нас з півдня країни через війну. Папуги — не дуже добрі переселенці, оскільки це – інвазивний вид. Є ризик, що витіснять наших «корінних» птахів», — припускає орнітологиня. З Полісся, Розточчя та навколишніх лісів до нас прилетіли дятли. У Сихівському парку цьогоріч можна зустріти деркача, чорну жовну та унікального для Львова птаха – сорокопуда. Він цікавий тим, що ловить мишей, ящірок, комах і населяє їх на голки дерев: робить так звані «консерви». Неабияку роль відіграє урбанізація, внаслідок якої птахи селяться ближче до людей. З околиць міста перекочовують качки, луні, чайки-кулики, одуди. Це відбувається тому, що вони не мають можливості селитися на болотах та озерах: їх осушують під забудови. А також свій вплив справляє зміна кліматичних умов. Лелеки та лебеді залишаються зимувати у місцях, де не замерзають відкриті водойми. Коли у Львові були холодні зими, сюди прилітали граки з Росії та Білорусі. Вони величезними зграями ночували на деревах у Стрийському парку. Варто зазначити, що серед львівських пернатих багато хижаків. Їхня користь надзвичайна, адже вони полюють на мишей. Львів’яни знищують канюків, соколів і боривітрів, які у природному середовищі мешкають на скелях. У Львові вони вподобали собі багатоповерхівки. Насправді ж ці птахи не завдають клопоту. Виключенням може стати лише яструб, який здатен красти дорослих курей. Неабиякої шкоди завдаємо хижакам, обробляючи пестицидами поля. Вплив цивілізації – згубний для птахів. Деколи люди шкодять їхній популяції, вважаючи, що роблять добру справу. За словами Марії Хорняк, не варто «рятувати» пташенят, які випали з гнізда. Біля них завжди є батьки, які годують та навчають давати собі раду. А для людини вигодувати їх — майже непосильна задача. Тож найкраще, що можуть робити містяни – не втручатися у життя пернатих.