У вівторок, 18 липня, Львів попрощається із захисниками України Василем Борухом, Сергієм Жулінським та Андрієм Ягодинським. Чин похорону Героїв відбудеться в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а міська церемонія прощання – на площі Ринок. Про це повідомили у Львівській міській раді. Об 11-й годині розпочнеться Чин похорону Андрія Ягодинського та Василя Боруха, а об 11:30 – міська церемонія прощання з Героями. Андрія Ягодинського поховають на Сихівському цвинтарі, Василя Боруха – на Личаківському цвинтарі. Натомість о 15-й годині – початок Чину похорону Сергія Жулінського, а 15:30 відбудеться міська церемонія прощання з Героєм. Поховають Сергія Жулінського на Личаківському цвинтарі. Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до церемонії прощання з Героями та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань. Андрій Ягодинський (21.04.1996-15.07.2023). Львів’янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-III ступенів №31 та Середній загальноосвітній школі №68 міста Львова, яку закінчив із золотою медаллю. Здобув диплом з відзнакою у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, мав чималу кількість студентських наукових напрацювань та входив до десятки найкращих випускників. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Опісля завершення служби працював лікарем-анестезіологом у лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб’єднання Львова. Був успішним та перспективним медиком. Поза роботою багато мандрував, грав на гітарі та захоплювався їздою на автомобілях. З початком повномасштабного вторгнення Росії повернувся на військову службу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У Андрія Ягодинського залишилися батьки, бабуся та тітка. Сергій Жулінський (09.02.1985-12.07.2023). Уродженець міста Рогатин Івано-Франківської області. Навчався у Середній загальноосвітній школі №40 міста Львова. Здобув освіту в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за спеціальністю «Автослюсар». Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові та Миколаєві. У мирний час працював у Чехії, Польщі та Італії. Захоплювався футболом, малюванням та автомобілями, мав чудове почуття гумору. З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений численними нагрудними знаками. У Сергія Жулінського залишилися батьки, брат із родиною та наречена. Василь Борух (28.01.1973-12.07.2023). Уродженець села Дрогомишль Львівської області. Навчався у Дрогомишлянському закладі загальної середньої освіти І-III ступенів імені Петра Василихи, згодом вступив до Нагачівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів. Здобував освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання проходив службу у лавах прикордонників поблизу Придністровʼя. Впродовж 30 років працював вчителем історії у Домажирському закладі загальної середньої освіти І-III ступенів Львівської області. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів до лав 10-го окремого стрілецького батальйону Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Потім вступив до новоствореної 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений Хрестом «Честь і слава». У Василя Боруха залишилися дружина, донька, син, брати та сестри.