8 липня у Будинку вчених у Львові переможці міжнародно дитячо-юнацького мистецького конкурсу «Тарасовими стежками» отримали свої нагороди. Журналістка LVIV.MEDIA відвідала захід. Перед входом у Будинок вчених зібралися діти різного віку. Наймолодші разом із батьками. Всі вони прийшли на нагодження призерів дитячо-юнацького мистецького конкурсу «Тарасовими стежками». Цей конкурс організувало товариство «Просвіта» за авторським проєктом Ярини Юрик. Наймолодшому лауреату всього чотири роки. Серед учасників були також учні середніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, а також студенти 3ВО I–IV рівня акредитації, мистецьких закладів освіти. Пропагувати українське Мета цього конкурсу полягає у підтримці талановитої молоді, але через пізнання творчості Тараса Шевченка, його життєвого шляху, осмислення його творів. За словами голови товариства «Просвіта» Ярослава Пітка, у цьому й полягає унікальність конкурсу. «Дитина повинна проситати, осмислити, задуматися, а потім відобразити це на папері», — пояснює він у коментарі LVIV.MEDIA. Конкурс проводять від 2000 року. Винятком стали два роки КОВІДу. «Загалом представлено було 420 робіт дітей із різних областей України. Найбільше з Львівської, Чернівецької та Чернігівської областей», — розповів Пітко. Призери конкурсу отримали книги відповідно до своєї вікової категорії. Зокрема, наймолодші отримали дитячі книги видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, а старші призери книги Василя Шкляра, Семена Скляренка, Лесі Українки, Уласа Самчука, Юрія Мушкетика та інших. «Це твори, з яких теж можна почерпнути інформацію про історію України, її літературу», — зазначив Пітко. Книги на подарунки вдалося купити за кошти Благодійного фонду Козицького. Саморозвиток і занурення в культуру Марія Романчук, призерка конкурсу, розповіла LVIV.MEDIA, що подібні проєкти дуже важливі у наш час. «Я вважаю, що так ти і сам розвиваєшся, і занурюєшся в українську культуру. Ти збираєшся намалювати малюнок і розвиваєш самого себе», — сказала вона. Крім цього, дівчина поділилась, що придумати задумку для своєї роботи їй було непросто. «Основна суть цієї роботи в тому, що там Шевченко ніби дивиться на сучасність з минулого. Власне, сучасна інтерпритація. Там була Україна, яка плакала сльозами та кров’ю. Те, що відбувається зараз, добре відображено у цій картині», — розповіла Марія.