• Головна
  • Новини Львова
  • Все що було – пропало, росіяни «звільнили» від цього: історія художника з Луганщини, який оселився у Львові

Все що було – пропало, росіяни «звільнили» від цього: історія художника з Луганщини, який оселився у Львові

Все що було – пропало, росіяни «звільнили» від цього: історія художника з Луганщини, який оселився у Львові

Всюди, де мешкав, Віктор Ломакін намагався облаштувати невеликий куток, аби продовжувати займатися творчістю

Усе життя Віктор Ломакін з Кремінної прожив на Луганщині, мав проукраїнські погляди. Через це, перш за все, був змушений евакуюватися рік тому на захід України разом із сім'єю. Зараз Віктор, художник по граніту та тату-майстер, живе у гуртожитку на вул. Тернопільській з дружиною, донькою та сином. До того мешкав тимчасово поблизу Львова, а також у шелтерах.

Про це пише пресслужба Львівської міської ради.

Після повномасштабного вторгнення Росії Кремінна опинилася під загрозою окупації. Тож в середині березня Віктор відвів на евакуацію доньку, а дружину та сина відправив з дому 31 березня. Натомість сам виїхав 4 квітня. Чоловік каже, що зміг потрапити тільки на п'ятий евакуаційний рейс у Слов'янську на залізничному вокзалі.

«Людей – багато. Жінки, діти або жінки з дітьми, або зовсім старенькі люди. Поки їх пропустив, кажуть: усе, вже місць немає. Знову чекаю, знову діти, знову жінки. Доїхав сюди, так далеко, бо діти поїхали, донька поїхала аж у Яремче. У мене така надія була, що все це швидко закінчиться. Я думав, може у Дніпрі залишитися, хоч я і радий, що тут, я вже обходив увесь Львів», – пригадує Віктор.

Він пояснив, що залишатися у рідному місті йому було небезпечно через погрози.

«Ще на початку 90-х років ми організовували осередок у Луганській області. Я бачив Левка Лук'яненка, Михайла Гориня. Намагався розмовляти українською з перших часів, коли розпався союз. Я знав, що те, що було у 2014 році, цим не закінчиться, адже кожні 100 років Росія нападає на Україну. І як казали відомі, історія дуже сувора вчителька, вона повторює свої уроки для тих, хто їх погано вивчив», – каже художник.

Після евакуації кілька місяців сім'я жила у селі недалеко від Львова. Водночас всюди, де мешкав, Віктор намагався облаштувати невеликий куток, аби продовжувати займатися творчістю. Там художник написав картину «Штопаний рашизм». Віктор любить творити на мішковині, відтак ідея створити цю роботу з'явилася, коли чоловік побачив мішковину із дірками. У цій роботі частини полотна зшиті, і це також символізм.

«Вам буде бридко. Це як туалет: тут є люди, як вигрібна яма. Совєтська пропаганда, радянські символи: мавзолей, серп і молот, останкінська вежа, пам'ятник Леніну. А «Штопаний рашизм» – це буква  Z, і там всередині корабель «Москва», літаки, танки, БТРи гради. Це все, що складає і штопаний…Путін. Це був такий задум. На третьому поверсі я зробив майстерню і я був дуже злий. Хотів намалювати щось таке на злобу дня», – розповів Віктор про ідею створення цієї картини.

У Львові художник деякий час працював різником гранітних плит, хоч вдома малював портрети на граніті та різні картини. І хоч тут він більше має підробітки, але не жаліється. За словами Віктора, з підробітками встигає ще й малювати. Водночас чекає перемоги, щоб повернутися додому, адже там – все, що надбали батьки та він сам. Там все його життя.

«У мене й інструмент, і компресори, все пропало. У мене є там дім, я вирощував квіти, люблю квіти…що говорити, коли люди загинули… Все, що тато і мама надбали, я, і це заради того, що мене прийшли звільняти від мене», – каже художник.

Він пригадав, як невдовзі після того, як Віктор з родиною оселилися в гуртожитку у Львові, вони вирішили  розфарбувати у блоці кухню. Тож разом із мешканцями чоловік розфарбував дві кухні у гуртожитку.

Нагадаємо, у Львові відкрили центр «Мелітополь. Саме тут. Львів». Тут мелітопольці зможуть отримати юридичну і психологічну підтримку та консультації спеціалістів соцзахисту. А для дітей відбуватимуться освітні та культурні заходи.

Новини Львова

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності