Львів та Бахмут — це два різні світи. Ця адаптація є складною для військових. Важко повертатися сюди і важко повертатися назад на фронт. Про це в інтерв’ю LVIV.MEDIA розповів військовослужбовець 125 бригади ТрО Олексій Каленіченко. Ті речі, які у Львові є повсякденними і необхідними, опалення, гаряча вода, нормальна їжа, — там вони стають менш важливими. «Але все ж, я тішусь, що є ця можливість різних світів. Бо у Бахмуті не може бути так як у Львові зараз, а от у Львові як в Бахмуті може бути. І наше завдання робити все, що цього не сталося ні тут, ні в будь-якому іншому українському місті чи селі», — заявляє військовий. За його словами, добре, що цивільні люди не до кінця уявляють цю війну і не до кінця її переживають так, як військові. Але і важливо, що цивільні не забували, що війна триває, від неї неможливо втомитися. На запитання, що цивільні роблять не так, Олексій відповів: «Мені не подобаються маніпуляції, коли будь-що порівнюється з війною. Це паплюжить пам’ять моїх друзів, які загинули і людей, які воюють далі. Також цивільні не мають робити висновки, чи треба тримати Бахмут чи не треба, тому що ми, військові на місці, не завжди володіємо ситуацією, що казати за цивільних», — каже військовослужбовець. Читайте та дивіться повне інтерв’ю з Олексієм Каленіченком за посиланням.