Личаківське кладовище - один з найстаріших цвинтарів Європи. Сьогодні це не лише місце для поховань, а й місце, що заохочує туристів з різних куточків планети. Воно розташоване на площі понад 40 гектарів і зосереджує в собі понад 300 тисяч поховань (поміж них 2 тисячі гробівців), на могилах розташовані різноманітні скульптури, рельєфи та каплиці. Тут поховані відомі діячі культури, політики та науковці - як Іван Франко, Марія Конопницька, Соломія Крушельницька, Стефан Банах, Володимир Івасюк тощо. Цвинтар було відкрито 1786 року і на сьогодні воно не схоже на жодне зі звичних для українців кладовищ. Lviv.Media розповідає історію утворення Личаківського цвинтара та цікаві факти про нього. Історія Личаківського кладовищаЛичаківський цвинтар було утворено за панування у ЛЬвові австрійської влади, тоді наприкінці XVIII століття заборонили ховати загиблих у середмісті навколо храмів. Здебільшого тут ховали заможних та найбагатших містян, хоча ця територія ще у XVI ст. використовувалася для поховання знедолених. Що вражає - це різноманітність національностей похованих. Про це свідчать написи на пам’ятниках латинською, німецькою, вірменською, польською, румунською, грецькою мовами. Поступово кладовище розширювалося за рахунок придбання прилеглих територій приватними власниками. Водночас, австрійська влада дозволяла позбавлятись від тих поховань, за якими ніхто не доглядав протягом 25 років, а на їхньому місці встановлювати нові. Тому до теперішнього часу значна частина могильних скульптур та плит трьохсотрічної давнини не збереглися. Під час Другої Світової війни цвинтар занепав. Частину надгробків знищили, а після війни почали споруджувати стандартні надгробки, виготовлені комбінатом похоронного обслуговування. Через непродуману процедуру призначення місць під нові поховання, відсутність належного догляду за могилами людей, родини яких виїхали до Польщі, брак коштів на охорону цвинтар зазнав значних шкод і руйнувань, постраждало багато пам'яток. 1975 було ухвалено рішення про припинення поховань на Личаківському кладовищі, за винятком відомих особистостей та тих родин, що мають власні гробівниці. 1990 року місцевою владою територію Личаківського кладовища оголошено історико-культурним заповідником місцевого значення. Цікаві факти Найдавніший надгробок на кладовищі датується 1675 роком, на ньому можна побачити напис вірменською. На кладовищі збереглися 24 каплиці – переважно шляхетських родин. Як зазначалося вище, законодавство австрійської влади дозволяло знищувати поховання, які не доглядалися протягом 25 років, тому стіни та доріжки цвинтаря збудовані саме з перероблених залишків кладовищних нагробків. На території цвинтаря існує низка військових меморіалів. Зокрема, польські «орлята» та герої українських визвольних змагань. На Цвинтарі орлят поховані пілоти-добровольці зі США - їхній літак під час авіашоу врізався у палац Потоцьких у Львові. Також ж є дані, що на Цвинтарі орлят було поховано кілька десятків українських січових стрільців, які загинули у Львові під час боїв з поляками. Кладовище вважається музеєм, закритим для поховань. Винятки роблять для видатних львів'ян, репресованих, політв'язнів, воїнів УПА і загиблих у теперішній російсько-українській війні. На Алеї Героїв похований Юрій Вербицький із Небесної сотні, а на Полі почесних поховань — генерал-майор Сергій Кульчицький, загиблий під Слов'янськом 2014 року. Тут також поховано видатного оперного тенора Василя Сліпак, який загинув на Донбасі від кулі російського снайпера. Один із найкрасивіших памʼятників можно побачити на місці поховання відомої примадонни оперної сцени на початку 20 сторіччя Соломії Крушельницькій (23 вересня 1872 – 16 листопада 1952). Перед початком Другої Світової Крушельницька повернулася з Італії до Львова, щоб провідати сестру і залишились тут назавжди. Вона померла вже у радянському Львові у 1952 році. На її могилі встановлено памʼятник у вигляді юного Орфея з арфою у руці. За переказами, він символізує сина співачки, який загинула у 18-річному віці. Недалеко від поховання Крушельницької розташована могила ще одного музичного генія України — композитора Володимира Івасюка, відомого як автора «Червоної рути». Його вбивство співробітники КДБ пробували замаскувати під самогубство. Івасюка було поховано 22 травня 1979 року. Тоді 10 тисяч львівʼян прийшли на похорон 30-річного композитора. Тут також похований відомий письменник Іван Франко (1856-1916). Спершу його поховали у “готелевему гробівці”, а пізніше перепоховали в окремій могилі. Його поховання також охоче відвідують туристи через пам’ятник з каменярем, який з’явився 1933 року. Видатний композитор Микола Колесса (1903 – 2006) є найстарішим українцем, який похований на Личаківському цвинтарі. Нині щороку на Личаківському кладовищі відбувається близько 100 поховань. Після внесення офіційної плати і з дозволу міської ради можна отримати в оренду місце на 20 років (потім можна продовжити ще на той самий термін), або площу для зведення склепу. Підпоховання до прямих родичів на Личаківському кладовищі коштує від 3 тис. грн до 40 тис. грн. А максимальна орендно-охоронна плата за місце на Личаківському — 80 тис. грн, якщо підпоховання відбуватиметься у гробниці. Відвідати Личаківське кладовище можна як самостійно, так і у складі екскурсійних груп. Аби більше дізнатися про історію цвинтаря, відомих персоналій, що тут поховані, почути різні легенди, якими оповите це місце, краще обрати другий варіант. Професійні гиди допоможуть глибше поринути в історичні події, що відбувалися у настарішому некрополі Європи протягом трьох століть.