У львівській Zenyk Art Gallery відкрили виставку «ФЕЄРВЕРК», присвячену українському бароко, меценатству та відродженню культурної спадщини. В експозиції представили скульптури Йогана Георга Пінзеля, барокові ікони, історичні документи, особисті речі гетьмана Кирила Розумовського, меблі та інші артефакти з музейних і приватних колекцій. Виставка охоплює сім залів, кожен із яких розповідає про українських гетьманів, митців, філософів і меценатів. Через мистецькі твори та історичні артефакти відвідувачам пропонують простежити розвиток української культури, історію її руйнування та відновлення, а також зв’язок із європейською культурною традицією. Центральною постаттю експозиції став останній гетьман України Кирило Розумовський. Чому виставку назвали «ФЕЄРВЕРК» Ідея виставки виникла з бажання показати значення меценатства та культурного відновлення. Кураторка виставки, директорка Zenyk Art Gallery Христина Береговська пояснює, що в добу бароко формувалися важливі основи української мистецької традиції, а діяльність гетьманів і митців впливала на розвиток культури. «Ідея українського бароко виникла з потреби показати сьогоднішньому глядачу й українському суспільству, наскільки важливе для нас меценатство, інвестування в українське мистецтво, а також відродження української культурної спадщини», — розповіла Христина Береговська. За її словами, кожна з постатей, представлених у виставці, зробила свій внесок у розвиток української культури. «У період бароко будували, найбільше відбудовували нашу культуру. Фундамент закладав Іван Мазепа, реконструював, відбудовував і зберігав культурну спадщину Кирило Розумовський, храми будували, ікони малювали, а в пластиці Георг Пінзель передавав експресію. І це все відбувалося під музику Бетховена, який товаришував із сином Кирила Розумовського Андрієм Розумовським», — зазначила Христина Береговська. Саме тому кураторка вирішила об’єднати цих діячів в одній експозиції, зробивши наскрізними темами меценатство та відбудову. Назва виставки має конкретне історичне джерело. На початку ХХ століття художник-графік Георгій Нарбут працював над «Українською абеткою». На сторінці літери «Ф» він зобразив феєрверк над палацом Кирила Розумовського в Батурині. «Я назвала це все феєрверком, тому що Георгій Нарбут у своїй абетці на букву “Ф” намалював Розумовського, присвятив йому слово “феєрверк” і закольоризував його у фіолетовий колір. Феєрверк — це найкраще слово, яке пасує для експресивної особи, готової бути в авангарді своєї епохи, змінювати хід історії та культури», — пояснила Христина Береговська. Кирило Розумовський — центральна постать виставки Центральне місце в експозиції посідає Кирило Розумовський — останній гетьман України, з іменем якого пов’язані Батурин, історія Гетьманщини та відновлення культурної спадщини. Генеральна директорка Національного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва наголошує, що розповідь про Розумовського неможлива без згадки про Івана Мазепу. «У цій виставці важливий Розумовський. Він є тією віссю, на яку нанизалася вся виставка. Розповідати про Розумовського неможливо, не розповідаючи про Мазепу. Zenyk Art Gallery починає цю історію бароко саме з Мазепи, який творив, а потім продовжує її Розумовським, який відновлював і відтворював», — зазначила Наталія Реброва. Виставка дає змогу побачити не лише портрети історичних діячів, а й предмети, пов’язані з їхнім життям і діяльністю. Серед експонатів — універсал Кирила Розумовського, його палаш, булава, печатка, історичні фотографії Батурина та інші артефакти. «Тут ви побачите універсал Розумовського, палаш Кирила Розумовського, які збереглися завдяки родині й свого часу були передані Батурину. Я хотіла б звернути увагу і на унікальну колекцію ікон Розумовського», — зазначила директорка. На старовинній іконі виявили зображення Кирила Розумовського з матір’ю Окремий розділ експозиції присвячений Козелецькому іконостасу та іконам, створеним на замовлення Кирила Розумовського. Вони прикрашали собор Різдва Богородиці в Козельці — на малій батьківщині гетьмана. Ці твори українських майстрів зберігаються у фондах Національного заповідника «Чернігів стародавній». Частину колекції вперше представили в межах цього виставкового проєкту львівській аудиторії. «Це ті ікони, які були створені на замовлення гетьмана Кирила Розумовського і які були окрасою собору Різдва Богородиці на його малій батьківщині, який він будував. Сьогодні окремий розділ виставки представлений цими унікальними бароковими іконами роботи українських майстрів», — розповіла Наталія Реброва. Однією з найцікавіших історій, пов’язаних із підготовкою експозиції, стало виявлення зображення Кирила Розумовського разом із матір’ю на іконі Покрови. Головна зберігачка фондів Національного заповідника «Чернігів стародавній» Оксана Дядечко пояснила, що відкриття зробили під час реставрації твору. «Перед вами ікона Покрова. Цим цікава ця ікона: на таких іконах зображали тих, хто був причетний до їх створення. Під час підготовки цієї виставки в нас було певне відкриття. Ми побачили на цій іконі самого Кирила Розумовського з його матір’ю», — розповіла вона. За словами фахівчині, реставратори виявили зображення під час роботи над іконою. Воно перегукується з відомими прижиттєвими портретами гетьмана. Як музеї та колекціонери об’єднали спадщину українського бароко Виставка «ФЕЄРВЕРК» стала результатом співпраці приватної галереї з державними музеями, національними заповідниками та приватними колекціонерами. До проєкту долучилися Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний заповідник «Чернігів стародавній», Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Музей етнографії та художнього промислу та інші партнери. За словами Христини Береговської, важливо було не лише зібрати мистецькі твори, а й відтворити середовище, у якому жили люди доби бароко. «Людина не може жити в бульбашці, вона живе в певному середовищі. Тому нам важливо було показати інтер’єри, побут, меблі. Ми зверталися до музеїв, які мають якісні колекції, і до приватних колекціонерів, які захоплюються епохою бароко», — розповіла кураторка. В експозиції представлені скульптури Йогана Георга Пінзеля, зокрема твори зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Загалом до виставки долучили понад 40 творів сакральної барокової пластики з цієї колекції. «Ми були в Європі, ми є Європа»: значення українського бароко Історик, телеведучий і лектор Леонід Мартинчик звертає увагу на те, що українське бароко є самобутньою мистецькою традицією, яку потрібно розглядати в ширшому європейському контексті. «Коли ви починаєте досліджувати історію українського мистецтва і європейський контекст українського мистецтва, перше, що ви знайдете, — це українське бароко. Багато дослідників і науковців говорять про те, що це справді самодостатній стиль, який в українців вирізняється. Тобто є світове, європейське бароко, а українське бароко має свої характерні риси», — пояснив історик. На його думку, ця тема важлива ще й через історичні втрати та викривлення, яких зазнала українська культура в радянський період. «Дуже круто, що ця виставка присвячена саме цій темі, бо вона проблемна. У радянський період багато що в нас забирали, як і все, що стосується нашої культури. Тому дуже важливо повернути своє, своє своїм назвати, знайти, простежити ці стежки. І для мене, напевно, найважливіше — це європейський контекст», — наголосив Леонід Мартинчик. Він також звернув увагу на різноманітність експозиції, у якій поряд із живописом і скульптурою представлені меблі та предмети повсякденного вжитку. «Я вражений кількістю меблів, ужиткових речей, живопису. І ми маємо Пінзеля. У війну бачити оригінального дерев’яного Пінзеля — це величезна рідкість, тому величезна вдячність організаторам, що ми маємо таку змогу», — сказав історик. За його словами, українське бароко розвивалося по-різному в різних регіонах. Зокрема, барокова традиція Наддніпрянщини має характерні пропорції, геометрію та оздоблення, які вирізняють її серед інших європейських мистецьких напрямів. Леонід Мартинчик переконаний, що знайомство з цією спадщиною допомагає краще зрозуміти історичну тяглість української культури та її місце в європейській історії. «Найважливіше — позбавлення нас комплексу меншовартості й дуже чітке розуміння історичного європейського контексту Української держави. Не Окраїна, не Ленін нас придумав, а дуже довга історія, яка підкреслює нашу тяглість», — зазначив він. Що розповів про виставку нащадок Кирила Розумовського Виставку також відвідав Ґреґор Розумовський — нащадок гетьмана Кирила Розумовського. Він зізнався, що експозиція перевершила його очікування, а сучасні технологічні рішення стали для нього несподіванкою. «Ця виставка перевершила мої очікування. Якість виставки мене здивувала, адже я трохи старомодний чоловік. Мені 61 рік. І коли я бачу тарілки, що говорять, і зображення, що змінюються, — це для мене наче наукова фантастика. Це мене дуже вразило», — поділився він. Водночас Ґреґор Розумовський звернув увагу на потребу ретельного дослідження біографії свого предка. «Багато фактів із біографії Кирила Розумовського зараз викладають повністю неправильно. Навіть українські історики. Вони не зіставляють факти між собою та інколи доходять до безглуздих висновків», — сказав він. «ФЕЄРВЕРК» поєднує історію українського бароко з розмовою про сучасність. Через історії Мазепи, Розумовського, Пінзеля та інших діячів виставка показує, як меценатство, мистецтво й культурна пам’ять впливали на розвиток України. Виставка триватиме до 24 січня 2027 року в Zenyk Art Gallery за адресою: Львів, вулиця Шота Руставелі, 7.