Виставка Ex humo (лат. «із землі») названа за образом, який стає її концептуальним ядром і точкою входу в експозицію. Проєкт вибудовується як простір, у якому земля постає не лише як мотив пейзажу, а як середовище пам’яті, народження й світла. Вона об’єднує різні образи виставки, дозволяючи побачити їх як прояви єдиного світу, що постійно перебуває в процесі становлення.Практика Дмитра Коваля вибудовується навколо живопису як простору повільного сприйняття. Художника цікавить не сюжетність зображення, а взаємодія кольору, світла, фактури та пам’яті, які поступово формують досвід глядача. Його полотна не пропонують однозначного прочитання, а залишають простір для уважного споглядання, внутрішнього діалогу й особистої інтерпретації.Земля є однією з наскрізних тем творчості Дмитра Коваля. Вона постає як простір, що зберігає пам’ять людської присутності, природних циклів і самого часу. Саме тому поруч із пейзажами в експозиції з’являються дерева, квіти та жіночі образи. Вони не існують окремо, а формують цілісний художній світ, у якому природа, людина й світло перебувають у постійному взаємозв’язку.Важливою складовою живопису художника є робота зі світлом. Воно не приходить ззовні й не існує як окремий ефект, а народжується всередині самого живопису — через багатошаровість кольору, фактуру та тональні переходи. Навіть темрява в цих роботах не сприймається як порожнеча, а відкривається як складна система кольорових нашарувань, що поступово проявляються уважному погляду.Попередні виставкові проєкти Дмитра Коваля були присвячені темам світла, цвітіння, очікування й внутрішнього спокою. Ex humo продовжує ці пошуки, водночас пропонуючи більш стримане й зосереджене висловлювання. Виставка запрошує не шукати сюжет чи символічні відповіді, а пережити досвід уважного споглядання, у якому живопис відкривається поступово.Відкриваючись у серпні, коли Україна відзначає День Незалежності, виставка мимоволі додає назві Ex humo ще один вимір. Земля постає як простір тяглості, пам’яті й дому — того, що залишається з людиною незалежно від часу та обставин.Дмитро Коваль народився у 1990 році в Хотині. Навчався у Державній художній середній школі імені Тараса Шевченка та Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, яку закінчив з відзнакою. Працював у творчій майстерні академіка Василя Гуріна. З 2017 року є членом Національної спілки художників України.Працює в техніках олійного та монументально-сакрального живопису. Учасник всеукраїнських і міжнародних виставкових проєктів. Лауреат премій імені Володимира Пузиркова, Володимира Шаталіна, Віктора Зарецького, Михайла Дерегуса, Архипа Куїнджі, стипендіат і грантоотримувач Президента України для молодих митців, лауреат державних та міжнародних мистецьких відзнак.