Франківський районний суд Львова визнав винним колишнього директора компанії з виробництва та ремонту медичного обладнання у розтраті майна підприємства у великих розмірах. Суд встановив, що очільник ТзОВ «Західно-український центр «Медсервіс» роками виплачував заробітну плату фіктивно працевлаштованим особам, серед яких були його дружина та син. Про це йдеться у вироку, який у червні опублікували у Єдиному судовому реєстрі. Директор фіктивно оформив чотирьох людей, серед яких двоє родичів Суд встановив, що обвинувачений, очолюючи компанію, у період з 1995 по 2011 роки безпідставно нарахував 221 684 гривні заробітної плати та податків чотирьом особам, які фактично на підприємстві не працювали. Серед оформлених працівників були його дружина та син. Допитані у суді інженери та електромеханіки підприємства запевнили, що дружину керівника, яка рахувалася лаборантом, а згодом менеджером, бачили лише на корпоративних заходах. «Прийняв на роботу у ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» свою дружину на посаду лаборанта по вимірювальній апаратурі. Відповідної освіти для виконання функцій лаборанта не мала, на роботу не виходила, жодних функціональних обов`язків не виконувала»,— зазначено у вироку Сина інколи зустрічали в офісі, проте, як з'ясувалося під час слідства, він просто орендував там приміщення як приватний підприємець, але виробничі завдання не виконував. Окрім цього, судді додали, що сина директор оформив на рлботу одразу після закінчення школи і не мав відповідної кваліфікації. Окрім того, позапланова перевірка Держпраці виявила численні кадрові порушення: при «звільненні» цих осіб у 2011 році їм не видали під підпис трудові книжки, не провели з ними розрахунок та не виплатили грошові компенсації за невикористані відпустки. Через те, що минули строки давності у цій справі суд постановив звільнити ексдиректора від відповідальності. Новий керівник підприємства подав у межах процесу цивільний позов про відшкодування шкоди. Через тривалий час та з урахуванням індексації за роки інфляції суму позовних вимог у лютому 2026 року збільшили до 1,2 млн грн. Оскільки обвинуваченого звільнили від покарання за строками давності, суд залишив цей цивільний позов без розгляду.