Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові — один із найбільших та найважливіших проєктів розвитку міста. А також — чи не найскладніший і найскандальніший процес, що триває роками. До будівництва комплексу поводження з твердими побутовими відходами міську владу спонукала сміттєва криза, викликана багаторічним ігноруванням проблем зі зберіганням та переробкою сміття в місті. У травні 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі виникла пожежа. Внаслідок зсуву сміття загинули рятувальники. Полігон твердих побутових відходів закрили, а Львів опинився без визначеного місця, куди можна було б вивозити сміття. Комунальний колапс у місті тривав більше року. Одним із його наслідків стало розуміння: Львів потребує сучасного сміттєпереробного підприємства. У 2018 році міська влада домовилась про кредит на будівництво заводу із Європейським банком реконструкції і розвитку. Тендерні процедури тривали більше двох років, врешті-решт угоду про будівництво заводу підписали львівське комунальне підприємство «Зелене місто» (замовник) та польська компанія Control Process S.A. (підрядник). За інформацією Львівської міської ради, будівництво заводу стартувало у серпні 2021 року, однак через повномасштабне вторгнення Росії в Україну роботи довелось призупинити. Згодом їх відновили: у квітні 2023 року міськрада звітувала про 25 відсотків готовності заводу, у вересні 2024 року – про 70 відсотків. Однак того ж місяця між замовником і виконавцем робіт почався конфлікт, внаслідок якого будівельні роботи зупинились. Наприкінці року будівництво відновили, однак, не надовго. Вже у серпні 2025 року депутати Львівської міськради навіть спробували перевести суперечку з господарської у дипломатичну площину, поскаржившись на підрядника прем’єр-міністру Польщі Дональду Туску. Наразі досі невідомо, як міська влада зможе розв’язати конфлікт із ключовим підрядником, і, найголовніше, — коли громада отримає обіцяний майже 10 років тому сучасний сміттєпереробний завод. LVIV.MEDIA звернувся до виконавчого директора представництва Control Process S.A. в Україні Кшиштофа Хабера, аби з’ясувати позицію підприємства у конфлікті з владою Львова та перспективи успішного завершення проєкту. Який досвід має Ваша компанія у реалізації подібних проектів? Control Process є польською інжиніринговою компанією з більш ніж 35-річним досвідом реалізації інфраструктурних і промислових проектів. Компанія працює у сферах енергетики, охорони довкілля, нафтохімічної промисловості та комунальної інфраструктури. За цей час вона реалізувала десятки промислових об'єктів, у тому числі сучасні установки з переробки комунальних відходів. Серед таких прикладів можна назвати об'єкти в Ольштині, Лулькові та Стальовій Волі. Особливо показовим є завод з переробки відходів в Ольштині, який функціонує вже понад десять років. Саме тому участь Control Process у львівському проекті не була випадковою - компанія увійшла в нього як підрядник, який має реальний, підтверджений досвід у галузі комплексних екологічних інвестицій. Чому Control Process вирішила взяти участь у проекті будівництва комплексу переробки відходів у Львові? Як проходила тендерна процедура? Для Control Process цей проект був важливим як з інженерної, так і з суспільної точки зору. Йшлося не лише про будівництво чергового промислового об'єкта, а про створення для Львова та регіону сучасної системи поводження з відходами, яка мала б стратегічне значення для міста. Тендерна процедура проводилася відповідно до правил міжнародних фінансових інституцій, що фінансують інвестицію, зокрема за участю Європейського банку реконструкції та розвитку та фонду E5P. Пропозиція Control Process була єдиною, що повністю відповідала тендерній документації та технічним вимогам проекту, і водночас була найвигіднішою для міста за ціною. Саме тому компанія була обрана виконавцем цього контракту. Після підписання договору — як можна описати початок співпраці із замовником будівництва? Договір на реалізацію інвестиції був підписаний у травні 2021 року, а будівельні роботи розпочалися в серпні того ж року. Початково проект розвивався у нормальному договірному режимі. Це був міжнародний контракт у форматі FIDIC, який мав забезпечити зрозумілі правила співпраці, розподіл відповідальності та передбачувані механізми розв'язання спорів. Ситуація радикально змінилася після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року. Попри те, що контракт допускав можливість його припинення у зв'язку з воєнними діями, влада Львова звернулася до Control Process з проханням продовжити реалізацію інвестиції. Компанія, усвідомлюючи важливість цього проекту для міста, погодилася продовжити роботи, незважаючи на надзвичайно складні обставини. Коли з'явилися перші спори і якими були їхні причини? Перші серйозні проблеми почали проявлятися після відновлення активної реалізації проекту. Насамперед ішлося про фінансові труднощі з боку замовника. Місто тривалий час не мало повного фінансування інвестиції, а лише у 2024 році Львівська міська рада ухвалила рішення про залучення додаткового кредиту приблизно на 17 мільйонів євро для покриття браку коштів. У цей період підрядник місяцями не отримував належних платежів за виконані роботи. Формально це давало компанії контрактне право відмовитися від договору з вини замовника. Проте замість розірвання контракту Control Process, на прохання львівської сторони, погодилася продовжувати проект. Пізніше суперечки почали набирати більш формалізованого характеру, коли дії замовника стали прямо впливати на стабільність контракту. Що ускладнювало процес будівництва? З якої причини він був зупинений? Реалізацію проекту ускладнювали насамперед три чинники: війна, нестабільне фінансування з боку замовника та невиконання частини обов'язків, які за контрактом належали саме замовнику. Це не були абстрактні труднощі - вони безпосередньо впливали на темп і можливість завершення робіт. Станом на сьогодні Control Process виконала понад 90% вартості проекту. Водночас ключові елементи інфраструктури, необхідні для запуску заводу - зокрема електричне приєднання та зовнішні мережі, - відповідно до контракту належать до обов'язків замовника. Ці елементи досі не були належним чином законтрактовані. Без них об'єкт неможливо запустити, навіть якщо основна частина будівельно-монтажних робіт з боку підрядника виконана. Саме це є однією з головних причин, через які проект не може перейти до повноцінного завершення та введення в експлуатацію. У чому полягає нинішній спір із «Зеленим містом»? Яка позиція компанії у цьому спорі? Суть нинішнього спору полягає в тому, що замовник не виконує своїх договірних обов'язків, не забезпечує належне контрактне середовище для завершення інвестиції та не виконує обов'язкових рішень, ухвалених незалежним органом, передбаченим контрактом FIDIC. Компанія послідовно наголошує, що вона не порушила контракту, а саме дії замовника призвели до затримок, загострення конфлікту та дестабілізації проекту. Окремо слід підкреслити, що станом на сьогодні Control Process вже виграла п'ять рішень арбітражу FIDIC Dispute Adjudication Board. Повна назва цього органу та відповідних рішень має звучати саме так: рішення арбітражу FIDIC Dispute Adjudication Board. Такі рішення відповідно до правил FIDIC є обов'язковими та підлягають негайному виконанню обома сторонами контракту. Попри це ЛКП «Зелене місто» порушує контракт, не виконує цих рішень, відмовляється від їх імплементації та не поважає взяті на себе зобов'язання. Для міжнародного контракту це питання принципове: якщо сторони погодили формат FIDIC, вони мають поважати і механізми, і рішення, які з нього випливають. Як Ви можете прокоментувати сплату банком ING Bank Śląski 3 млн 664 тис. євро банківської гарантії на користь ЛКП «Зелене місто»? Що стало причиною сплати гарантії, які це матиме наслідки і як Ваша компанія реагуватиме на цей факт? Виплата коштів за банківською гарантією Control Process стала наслідком односторонньої вимоги, поданої муніципальною компанією ЛКП «Зелене місто» до польського банку ING. У випадку таких гарантій банк здійснює виплату після отримання офіційної вимоги. Банк не перевіряє, чи відповідає вимога законодавству та чи є вона обґрунтованою по суті. ЛКП «Зелене місто» подало до банку вимогу про виплату 3,6 млн євро за гарантією, незважаючи на чинне та підлягаюче негайному виконанню рішення Комісії з врегулювання спорів (DAB). Комісія з врегулювання спорів (DAB) є незалежним контрактним органом, який призначається відповідно до правил Міжнародної федерації інженерних консультантів (FIDIC) Президентом FIDIC. У цих рішеннях, серед іншого, зазначено, що відповідальність за затримки в реалізації проекту несе «Зелене місто» і що Замовник не має права накладати штрафи на Підрядника. Рішення Комісії з врегулювання спорів (DAB) також забороняли ЛКП «Зелене місто» ініціювати виплату коштів з гарантії на користь Підрядника. Виплата коштів з банківської гарантії також має дуже негативний вплив на саму інвестицію. На практиці це означає відтік з проекту близько 3,6 млн євро, тобто коштів, які повинні бути спрямовані на реалізацію інвестиції. Такі дії призводять до дестабілізації проекту та можуть унеможливити подальшу реалізацію інвестиції, метою якої є запуск сучасного заводу з переробки відходів для мешканців Львова. Також виникає дуже практичне питання: яким чином підрядник має продовжувати реалізацію інвестиції, якщо з проекту виводяться кошти компанією ЛКП «Зелене місто», які повинні слугувати для її завершення компанією Control Process? У польському та європейському правовому порядку незаконна або зловмисна вимога виплати за банківською гарантією може тягнути за собою кримінальну відповідальність. У зв’язку з обставинами запуску гарантії попри чинне рішення Комісії з врегулювання спорів (DAB). справа наразі аналізується відповідними органами у Польщі та ЄС. Водночас я хочу дуже чітко підкреслити одне — нашою метою не є ескалація спору. Control Process вже виконав понад 90% робіт за цим проєктом і як і раніше готовий до завершення інвестиції. Ми віримо, що можливе вирішення цієї ситуації у спосіб, що відповідає умовам контракту та на користь мешканців Львова, які чекають на запуск цього заводу. Хто і чому має ухвалити остаточне рішення у цьому спорі? Як виглядає структура вирішення спорів у таких випадках? У міжнародних контрактах типу FIDIC структура вирішення спорів є чітко визначеною. Спочатку спір передається до Dispute Adjudication Board - незалежного органу, створеного саме для того, щоб оперативно й професійно вирішувати конфлікти під час реалізації проекту. Це не політичний, а контрактний механізм, який є однією з головних гарантій правової передбачуваності для обох сторін. Саме такий механізм і був застосований у львівському проекті. DAB уже видав низку рішень, у яких підтвердив, зокрема, що відповідальність за затримки несе замовник, що підрядник не порушив контракту, що підстав для штрафів немає, а виконані роботи мають бути оплачені. Якщо ж одна зі сторін не погоджується з рішенням або не виконує його, фінальне врегулювання може відбутися в міжнародному арбітражі. Але ключове тут інше: рішення DAB не можна просто ігнорувати до моменту фінального арбітражу, бо їхня природа саме в тому, що вони є обов'язковими та підлягають негайному виконанню. Чи готова компанія продовжувати будівництво попри тривалий і гострий спір? Якщо так, то на яких умовах? Так. Control Process неодноразово підтверджувала, що її метою залишається завершення інвестиції та запуск заводу з переробки відходів у Львові. Компанія не прийшла в цей проект, щоб створювати конфлікт. Навпаки - навіть у найскладніші моменти, включно з початком повномасштабної війни та затримками платежів, вона погоджувалася продовжувати реалізацію на прохання міста. Проте продовження та завершення проекту можливе лише за умови повернення до нормальної договірної логіки. Це означає насамперед повагу до контракту, виконання обов'язкових рішень арбітражу FIDIC Dispute Adjudication Board, оплату належних сум, припинення дій, спрямованих на дестабілізацію контракту, а також виконання замовником тих робіт та зобов'язань, які за договором лежать саме на ньому. Міжнародні інвестори та підрядники можуть працювати в Україні, але лише за умови, що правила не існують на папері, а реально виконуються. Львівська міська рада подала скаргу до державних органів Польщі. Чи зверталися до вас представники польського уряду? Як виглядає ця комунікація? На сьогодні компанія не розглядає цю ситуацію як ключовий елемент спору. Основний зміст конфлікту визначається документами контракту, рішеннями незалежного органу DAB та фактичними діями сторін у межах реалізації інвестиції. Саме ці обставини мають вирішальне значення і вони вже були предметом контрактної оцінки. З позиції Control Process найважливішим є не медійне чи політичне тло, а повернення до правових та контрактних стандартів, які сторони самі погодили. Це міжнародний проект, фінансований за участю європейських інституцій, тому будь-яка комунікація з державними органами має розглядатися крізь призму поваги до міжнародних правил, договірної дисципліни та рішень незалежних механізмів, передбачених у FIDIC. Замовник звертає увагу на те, що ваша компанія мала конфлікти із замовниками подібних проектів у Польщі. Як ви можете прокоментувати ці закиди? Ми не вважаємо коректним підміняти аналіз конкретного львівського контракту загальними публічними тезами, які не стосуються суті цього спору. Кожен великий інфраструктурний проект має власний фактичний і юридичний контекст. Тут значення мають виключно документи цього конкретного проекту, реальний стан його виконання та рішення незалежних органів, які вже оцінили поведінку сторін. У львівському проекті саме рішення DAB підтвердили, що відповідальність за затримки лежить на замовникові, що підрядник не порушив контракту, що штрафи є безпідставними, а виконані роботи мають бути оплачені. Тому будь-які спроби змістити фокус на інші теми слід розглядати як відхід від предмета спору. У правовій державі і в європейській діловій культурі сперечаються не ярликами, а фактами. Який, на вашу думку, нині найбільш логічний шлях до вирішення конфлікту і відновлення будівництва комплексу? Найбільш логічний шлях - це повернення до виконання контракту в його міжнародному, а не політичному чи пропагандистському розумінні. Передусім ідеться про негайне виконання рішень арбітражу FIDIC Dispute Adjudication Board, припинення дій, що дестабілізують контракт, належне врегулювання взаємних розрахунків і забезпечення виконання замовником тих елементів інфраструктури, які прямо віднесені до його обов'язків. Це був би найпростіший, найдешевший і найкорисніший сценарій для всіх: для міста, для мешканців Львова, для фінансових інституцій і для самої України як держави, що прагне інтеграції до Європейського Союзу. Європейські кошти, європейські контракти і європейські прагнення повинні супроводжуватися європейською правовою поведінкою. Інакше все це перетворюється на дуже поганий сигнал для майбутніх інвесторів та підрядників з ЄС. У разі завершення спору - скільки часу потрібно для завершення та запуску комплексу? Після реального врегулювання спору та створення нормальних умов для завершення інвестиції можна буде перейти до завершального етапу проекту. Водночас слід чесно сказати, що остаточний графік залежить не лише від підрядника, а й від того, коли замовник забезпечить виконання своїх власних обов'язків, зокрема щодо інфраструктури, без якої запуск об'єкта є неможливим. Іншими словами, мова не йде про те, що сам підрядник залишив на майданчику половину робіт. Навпаки - основний обсяг уже виконано, і стан реалізації перевищує 90% вартості проекту. Тому у випадку повернення до нормального виконання контракту завершення та запуск комплексу є реалістичними. Але це вимагає не декларацій, а конкретних юридичних і організаційних дій з боку замовника. Які загальні враження від роботи у Львові? Для Control Process Львів завжди був і залишається містом великого потенціалу, європейських амбіцій і важливого стратегічного значення. Сам проект заводу з переробки відходів від самого початку сприймався як потрібна й перспективна інвестиція, яка могла б стати символом сучасного підходу до екології та міської інфраструктури. Саме тому нинішній конфлікт викликає ще більше розчарування. Бо проблема полягає не в місті як такому, а в тому, чи будуть у ньому реально діяти стандарти, які декларуються публічно. Для європейського бізнесу важливі не лише добрі наміри, а передусім правова передбачуваність, повага до договору, рішень незалежних органів і базова ділова добросовісність. Львів може бути дуже сильним партнером для європейських компаній, але лише за умови, що ці правила будуть справді працювати. Як цей конфлікт, на вашу думку, вплине на репутацію Львова як користувача кредитів європейських фінансових інституцій? Цей конфлікт уже виходить далеко за межі одного будівельного проекту. Його дуже уважно спостерігають інвестори та фінансові інституції, у тому числі з Польщі, які оцінюють можливість подальшої участі в інфраструктурних проектах в Україні. Для багатьох з них ця справа є своєрідним тестом — чи можна безпечно працювати в рамках міжнародних контрактів і чи справді в Україні поважаються міжнародні правила. Якщо замовник публічно ігнорує обов'язкові рішення арбітражу FIDIC Dispute Adjudication Board, не виконує контракт і водночас намагається перекласти відповідальність на підрядника, це неминуче шкодить репутації не лише конкретного комунального підприємства, а й самого Львова як партнера для європейських інституцій. У момент, коли Україна говорить про європейське майбутнє, такі дії виглядають як глибока суперечність між деклараціями та практикою. А бізнес дуже швидко реагує на такі суперечності: якщо правила не діють, ніхто серйозний не захоче вкладати гроші, час і репутацію в подібні проекти.