У четвер, 18 грудня, у Львові в межах національного діалогу “Гранд стратегія для України” відбувся круглий стіл, який ініціював громадсько-військовий рух. У центрі дискусії були питання нового суспільного договору та моделі оборонної демократії, здатної поєднати свободу, безпеку й солідарність у країні, що воює. Про круглий стіл Ключовим спікером зустрічі став Юрій Підлісний, доктор філософії, завідувач кафедри політичних наук Українського католицького університету. Він представив проєкт-маніфест “Новий суспільний договір для нової України” — ціннісну рамку, що виходить за межі технічних реформ і пропонує переосмислення самої основи взаємин між людиною, суспільством і державою. “Старий суспільний договір, побудований на формальній демократії, олігархічному контролі й патерналізмі, вичерпався. Новий має спиратися на гідність людини, моральний порядок, відповідальну свободу й солідарність”, — зазначив Юрій Підлісний. Дискусію модерував доктор політичних наук та професор НУ “Львівська політехніка” Микола Бучин. Він звернув увагу на практичний вимір суспільного договору — як цінності можуть і мають бути втілені в політичних інституціях, місцевому самоврядуванні та механізмах ухвалення рішень в умовах війни й після неї. Окремий акцент круглого столу — ідея оборонної демократії, яку актуалізує Громадсько-військовий рух. За словами Олексія Івашина, координатора ініціативної групи руху та ветерана російсько-української війни, саме ця модель найточніше відповідає реальному досвіду країни, що борониться. “Оборонна демократія — це модель держави, яка поєднує свободу, безпеку й відповідальність у країні, що воює. Це відповідь на запит військових, ветеранів і активного суспільства: за яку державу ми воюємо сьогодні і якою хочемо бачити Україну після війни”, — розповів Олексій Івашин. Львівський круглий стіл став черговим етапом національного діалогу “Гранд стратегія для України», який розгортається в різних регіонах країни. До цієї розмови долучаються представники академічного середовища, громадські та політичні діячі, військові, управлінці, медіа, візіонери й стратеги. За задумом організаторів, такі зустрічі формують спільний простір для обміну ідеями, досвідом і баченнями. Узагальнення напрацьованих у різних регіонах позицій має стати основою спільної дорожньої карти — орієнтиру для подальшого формування майбутньої національної стратегії. До слова, Громадсько-військовий рух (ГВР) — це громадська ініціатива, яка має на меті збереження єдності країни для захисту держави, її ідентичності та суверенітету. Діяльність Руху будується на ціннісному фундаменті, що зміцнює демократію, національну стійкість та обороноздатність, який ми називаємо концепцією оборонної демократії. Це передбачає гуртування та посилення країни, а також збереження і зміцнення демократії та громадських свобод як основ української ідентичності.