Служба безпеки України розслідує справу про організацію видачі військовозобов’язаним чоловікам фіктивних документів про духовний сан диякона чи священника, яку організували представники духовенства однієї з єпархій Православної церкви України. Галицький районний суд Львова задовольнив клопотання слідчого СБУ та надав тимчасовий доступ до даних низки абонентських номерів у справі. Видаючи себе за священників, чоловіки могли уникати мобілізації За даними слідства, єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ Кирил організував механізм видачі за гроші фіктивних посвідчень дияконів і священників для військовозобов’язаних, які хотіли уникнути мобілізації. “Організував видачу військовозобов’язаним особам за грошову винагороду, фіктивних посвідчень про духовний сан диякона або священника, вирішенні проблемних питань у клієнтів з працівниками ТЦК, шляхом переконання посадових осіб ТЦК у їх намірах мобілізувати осіб, з числа дияконів чи ієреїв ПЦУ. Використання вказаних посвідчень створює у працівників ТЦК та СП хибне уявлення про приналежність вказаної категорії осіб до духовенства, яке нібито не може приймати участі у бойових діях”, — йдеться в ухвалі, яку оприлюднили 10 листопада. Серед псевдосвященників є львів’яни За даними ухвали, до схеми були залучені священнослужителі, зокрема колишній протодиякон, диякон, священнослужитель і канцлер. Так, за вказівкою єпископа Кирила, канцлер оформлював фіктивні документи, а потім вносив дані “нових священників” на сайт єпархії. Правоохоронці встановили, що документи про сан диякона чи священника незаконно отримали понад 20 чоловіків, серед яких щонайменше двоє львів’ян, один стриянин, а також уродженці Івано-Франківщини, Харківщини і Закарпаття. Наразі триває досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо фактів перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період представниками духовенства. Слідчі СБУ отримали дозвіл на доступ до інформації про дзвінки, SMS, IP-адреси фігурантів. Отриману інформацію планують використати як докази у кримінальному провадженні.