У Замарстинівському сквері на Підзамчі відкрили меморіальний павільйон, присвячений Рафалу Лемкіну — юристу, який уперше визначив у міжнародному праві злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид. Особливість споруди в тому, що вона зроблена з пресованого ґрунту. Про це у своїй колонці для видання Pragmatika.Media розповіла архітекторка і співзасновниця Materia Lab Анна Помазанна. Вона спільно з Михайлом Шевченком стали творцями цього павільйону. Павільйон звели з місцевих і вторинних матеріалів без цементу Архітекторка розповіла, що для земляних блоків львівського павільйону використали ґрунт із котловану муніципального житла на вулиці Миколайчука. Майже всі елементи конструкції павільйону були знайдені в радіусі 20 кілометрів від Львова. Для цоколя під основним муруванням використали стару австрійську цеглу. Фундаментні блоки надійшли із демонтованої будівлі на Погулянці. Структура даху частково зібрана із деревини та металу, врятованих із пошкодженого обстрілом будинку на вулиці Коновальця. Для розчину використали пісок із кар’єру в Давидові. Використання нових матеріалів було зведене до мінімуму, а від цементу та нового бетону повністю відмовилися. “Архітектори знову відкривають для себе ґрунт як сучасний, надійний і екологічний ресурс. Львівський павільйон вписується у цей глобальний рух, але водночас відповідає на власний, український контекст, втілюючи роздуми про пам’ять, травму та надію на відновлення”, — зазначила Анна Помазана у своїй колонці. Видання зазначає, що використання локальної землі в конструкції споруди формує прямий звʼязок з історією міста та його трагічними подіями. А конструкції на основі ґрунту мають великий потенціал для майбутніх проєктів відбудови. “Замість видобування глини та піску в кар’єрах, для виготовлення земляних блоків можна використовувати ґрунт, що залишається після земляних робіт. Тонни землі, які виймають під час створення котлованів, у кращому випадку йдуть на підсипку доріг, але здебільшого вивозяться на сміттєзвалища. Перетворюючи ж такі “відходи” на будівельний матеріал, можна не лише зберегти сировину, а й суттєво скоротити витрати на логістику: як на вивезення ґрунту, так і на транспортування нових ресурсів”, — написала Анна Помазана. Павільйон будували у рамках проєкту Grunt. До будівництва долучилися студенти та студентки Харківської школи архітектури.