Жанр романтичної комедії тривалий час залишався в тіні, поступаючись місцем супергеройським блокбастерам і драмам. Але у 2025 році ситуація змінилася: стрічка «Матеріалісти» режисерки Селін Сонг стала свіжим ковтком повітря і справжнім подарунком для шанувальників класичних ромкомів. Завдяки зірковому складу — Дакота Джонсон, Педро Паскаль і Кріс Еванс — фільм миттєво опинився в центрі уваги і викликав хвилю ностальгії серед глядачів. Ностальгія в новій обгортці «Матеріалісти» не просто наслідують канони жанру — вони вдихають у нього нове життя. Стрічка вдало поєднує знайому формулу з сучасною драматургією: кохання, соціальні відмінності, любовний трикутник, весілля, внутрішні пошуки — усе, що ми так любимо в романтичних комедіях. Справжні зірки на екрані Дакота Джонсон у ролі Люсі — харизматичної свахи, яка ніколи не була заміжня, — створює образ жінки з тонкою іронією та глибокими сумнівами. Педро Паскаль блискуче втілює роль харизматичного мільйонера Гаррі — «срібного лиса», який викликає асоціації з героями Річарда Гіра з 90-х. А Кріс Еванс грає Джона — колишнього хлопця героїні, який живе скромно, але зачаровує щирістю. Вибір між двома настільки різними чоловіками створює класичний любовний трикутник, який тримає глядача в напрузі. Цей конфлікт між стабільністю та пристрастю, статусом і простотою, раціо і серцем — одна з центральних осей сюжету. Багатство проти щирості Кінематографічний прийом «багатий–бідний» працює тут безвідмовно. Паскаль в оточенні дорогих костюмів, глянцевих квартир і світських заходів протистоїть герою Еванса, який ділить житло з сусідом і їздить на метро. Такий контраст не тільки додає гумору, а й ставить запитання: що справді має значення у стосунках — статус чи душевна близькість? Весілля — куди ж без нього Весілля — класичний стрижень багатьох романтичних комедій. «Матеріалісти» не уникають цього кліше, але подають його у стильній формі, не впадаючи у надмірну сентиментальність. Це не просто «хепі-енд», а іронічна, трохи болісна, але щира кульмінація героїчного шляху героїв. Діалоги, які влучають у ціль Один з найбільших плюсів фільму — діалоги. Вони дотепні, інтелігентні, часом болючі. Люсі називає свої стосунки «неможливою фантазією» і розмірковує, чому люди одружуються: «тому що їм самотньо і тому що вони сповнені надій». Такі моменти не просто прикрашають стрічку — вони змушують глядача замислитись. Фільм порушує важливі теми: як знайти кохання в дорослому віці, чи не стала романтика надто дорогою в буквальному й метафоричному сенсі, і як поєднати ідеалістичні уявлення з реаліями сучасного світу. Чи виправдав фільм очікування? Так. «Матеріалісти» — це саме той фільм, на який чекали. Він не намагається перевинайти жанр, а з любов’ю повертає нас до його найкращих форм — водночас додаючи глибини й рефлексії. Це розумна, тепла й елегантна комедія, яка на фоні перенасиченого ринку екшенів та драм, виглядає як рідкісний делікатес. Зірковий склад, іронічний сценарій, тонка режисура й уважність до деталей роблять «Матеріалістів» одним із найцікавіших романтичних фільмів останніх років.