З 25 грудня 2024 року до 2 січня 2025 року єврейські громади в усьому світі святкуватимуть Хануку – одне з найважливіших свят єврейського календаря. Це восьмиденне свято, відоме також як "Свято світла" або "Свято вогнів", несе в собі глибокий символізм та багаті традиції, що передаються з покоління в покоління. Історичне підґрунтя Історія Хануки бере свій початок у драматичних подіях 164 року до нашої ери, коли єврейський народ піднявся на боротьбу проти греко-сирійської імперії Селевкідів. Правитель імперії Антіох IV Епіфан, прагнучи еллінізувати підкорені народи, видав укази, що забороняли євреям дотримуватися своїх релігійних традицій: святкувати Шабат, робити обрізання, вивчати Тору. У Єрусалимському Храмі було встановлено статую Зевса, а євреїв примушували приносити жертви грецьким богам. Повстання розпочалося в містечку Модіїн, коли священник Матітьягу відмовився виконати наказ принести жертву ідолам та вбив царського посланця. Разом зі своїми п'ятьма синами він утік у гори, де сформував загін повстанців. Попри те, що сили були нерівними – маленька армія повстанців проти могутнього війська імперії – євреї здобули перемогу. Коли повстанці увійшли до звільненого Єрусалиму, вони виявили Храм оскверненим. Очистивши його, вони хотіли запалити менору – храмовий світильник, який мав горіти постійно. Проте знайшли лише один маленький запечатаний глечик з ритуально чистою оливою, якої мало вистачити лише на один день горіння. Сталося диво – олії вистачило на вісім днів, протягом яких було виготовлено нову чисту оливу. Саме на згадку про це диво було встановлено восьмиденне святкування Хануки, під час якого щовечора запалюють свічки на особливому свічнику – ханукії. Це свято символізує перемогу духовного над матеріальним, світла над темрявою, меншості над більшістю, та нагадує про важливість боротьби за свободу віросповідання та збереження власних традицій. Символіка та ритуали Центральним символом Хануки є ханукія – особливий свічник з дев'ятьма відгалуженнями. Вісім свічок символізують вісім днів дива, а дев'ята, яка називається шамаш (служка), використовується для запалювання інших. Кожного вечора свята запалюють нову свічку, починаючи з правого краю, поки на восьмий день не засяють усі вогні. Ханукію традиційно розміщують на підвіконні або біля вікна, щоб її світло було видно ззовні. Це символізує публічне проголошення дива та поширення світла у світі. У єврейській традиції існує переконання, що кожна родина повинна мати власну ханукію, тому заможні члени громади часто допомагають придбати її тим, хто не може собі цього дозволити. Традиційні страви та звичаї Кулінарні традиції Хануки тісно пов'язані з символікою свята. Центральне місце посідають страви, смажені в олії, що нагадують про диво з храмовим світильником. Найпопулярнішими є: Латкес – картопляні оладки, які традиційно подають зі сметаною або яблучним пюре Суфганійот – пончики з різноманітними начинками Молочні страви, що нагадують про подвиг Юдифі Різні єврейські громади світу збагатили святкове меню власними традиціями: італійські євреї готують сирні млинці, сирійські – особливі тиквяні страви. Особливі правила та обмеження Під час Хануки діють специфічні правила та обмеження: Заборонено постити та дотримуватися суворих дієт Не рекомендується займатися домашньою роботою, поки горять ханукальні свічки Традиція забороняє використовувати світло ханукії для практичних цілей Не заведено оплакувати померлих – це час радості та святкування Сучасне значення У сучасному світі Ханука набула додаткового культурного значення. Особливо в країнах діаспори, де свято часто збігається з різдвяним сезоном, воно стало важливим елементом міжкультурного діалогу. Традиції святкування розширилися: Дарування подарунків дітям Благодійні акції та допомога нужденним Спільні святкування в громадах Спеціальні освітні програми для дітей та молоді Важливою складовою свята є передача традицій молодшому поколінню. Діти вивчають історію Хануки, грають у традиційну гру з дрейдлом (спеціальним дзиґою), отримують ханука-гелт (гроші або шоколадні монети) та беруть участь у святкових заходах. Світло Хануки у старовинному Львові Коли грудневі сутінки огортають старовинні вулиці Львова, місто готується до особливого дійства. У вікнах будинків єврейського кварталу, де колись жило понад 100 тисяч євреїв, один за одним спалахують вогники ханукій. Світло свічок відбивається у древніх бруківках та створює особливу атмосферу, яка переносить нас крізь століття. Головне святкування відбувається біля синагоги "Золота Роза" – у самому серці старого єврейського кварталу. Щороку тут збирається громада, щоб запалити найбільшу міську ханукію. На площі Синагог, де стоять інформаційні стенди про довоєнне життя єврейської громади, оживають давні традиції: лунають святкові пісні, діти грають у дрейдл, а повітря наповнюється ароматом свіжоспечених латкес. У ці дні єврейські ресторани міста пропонують традиційні ханукальні страви, а в Музеї історії релігії проводять спеціальні екскурсії, розповідаючи про багату історію львівської єврейської громади. Особливого символізму набуває запалення свічок у місцях, де колись стояли древні синагоги – так сучасники підтримують зв'язок з минулим і нагадують про важливість збереження історичної пам'яті. Універсальне послання Ханука несе універсальне послання, актуальне для людей різних культур та вірувань: світло здатне розсіяти будь-яку темряву, а духовна сила може подолати матеріальну міць. Це свято нагадує про важливість збереження культурної ідентичності та цінність релігійної свободи. Свято також вчить, що навіть маленька іскра світла може розігнати велику темряву, а віра та наполегливість здатні творити дива. У сучасному світі, сповненому викликів та невизначеності, це послання набуває особливої актуальності, нагадуючи про силу надії та важливість збереження традицій.