Вчені знайшли докази, що люди у південно-східній Європі їздили верхом ще 5000 років тому. Зокрема, кістки дев’яти чоловіків із могил у Болгарії, Угорщині та Румунії демонструють ознаки того, що вони їздили верхи. Це можна побачити у слідах на хребті, ногах і тазі. Про це пише The NewScientist. Момент, коли люди почали займатись верховою їздою, вважається однією із ключових подій в історії, оскільки вона допомогла людям пасти худобу, сприяла торгівлі та міграції та, зрештою, змінила перебіг війн. «Раптом люди отримали можливість рухатися в п’ять разів швидше й носити у 10 разів більше, ніж вони могли перевозити раніше, – це революція», – каже Мартін Траутманн з Гельсінського університету у Фінляндії. Тривалий час вчені думали, що першими людьми, які приручили коней, були ямні – скотарі, що походять із євразійських степів на північ від Чорного моря та Кавказьких гір. Далі вони колонізували більшу частину Європи. Так, сліди кінського молока були знайдені в осколках їх горщиків. Хоча це свідчило лише про те, що люди тримали коней, тому, можливо, вони робили це спочатку заради молока та м’яса. Відтак було незрозуміло, коли вони могли почати їздити на цих тваринах. Натомість команда Траутманна проаналізувала останки 217 людських скелетів, які раніше були знайдені в Болгарії, Угорщині, Румунії та Сербії, на наявність слідів потертості на їхніх кістках, які могли б вказувати на те, що вони каталися верхи. «Кістки — це жива тканина, і якщо ви займаєтеся певною діяльністю протягом усього життя, прикріплені м’язи та зв’язки чинять тиск на кістки», — каже член команди Гельсінського університету Фолькер Гейд. Кілька ознак раніше пропонувалися як підтвердження цієї теорії, оскільки вони іноді присутні у сучасних людей, які проводять багато часу верхи. Зокрема, це знос верхніх і нижніх поверхонь хребців хребта, спричинений рухом коня вгору-вниз. Іншою потенційною ознакою є більш товста та шорстка ділянка, де м’язи стегна з’єднуються з кістками стегна, що свідчить про інтенсивне використання стегон, що може бути пов’язано з необхідністю схопити коня ногами. Команда оцінила всі скелети за шістьма такими ознаками. П'ять осіб продемонстрували найвагоміші докази верхової їзди, маючи п'ять або більше ознак. Ще чотири скелети демонстрували чотири ознаки. Водночас усі дев'ять тіл цих чоловіків свідчать про те, що вони жили 4500-5000 років тому. Втім Вільям Тейлор з Університету Колорадо в Боулдері каже, що інші види доказів верхової їзди, такі як залишки вуздечок, з’являються в археологічних записах цього регіону лише приблизно через 1000 років від вказаних у новому відкритті. «Воно справді демонструє цей регіон степу як батьківщину, але ми відійшли майже на тисячоліття», - каже Вільям Тейлор. За його словами, зразки зносу на кістках не є переконливим доказом верхової їзди у ті часи, оскільки вони могли бути спричинені іншими видами діяльності, наприклад їздою у возі, запряженому великою рогатою худобою. Нагадаємо, у львівській Домівці врятованих тварин дають шанс на друге життя тим тваринкам, які ледь не загинули. У притулку можна побачити лисиць, єнотів, поні та багатьох інших тварин. Детальніше про це можна дізнатись тут.