• Головна
  • Лайфстайл
  • Що читають українські полярники в Антарктиді і що радять прочитати іншим: добірка книг

Що читають українські полярники в Антарктиді і що радять прочитати іншим: добірка книг

Що читають українські полярники в Антарктиді і що радять прочитати іншим: добірка книг

Головним бібліотекарем експедиції став лікар Василь Матковський

Полярники 27-ї Української антарктичної експедиції (далі — 27-ої УАЕ) розповіли, що вони читають і що радять іншим. 

Про це пише LiRoom.

Нещодавно у бібліотеці на станції «Академік Вернадський» було оновлення книг, які полярники отримали в межах акції «Книги в Антарктиду». 

Бібліотеку поповнили творами українських та міжнародних авторів, серед яких серія ветеранських книжок про війну, художні та документальні історії. 

Крім цього у книжковій колекції полярників є раритетні видання, добірки наукової літератури, яка необхідна науковцям для досліджень — з біології, метеорології, океанографії тощо.

Лікар Василь Матковський став головним бібліотекарем 27-ої УАЕ.

«Саме він знайшов місце кожній новоприбулій книзі відповідно до її тематики. А паралельно вичистив полиці від «російськомовного непотребу», — йдеться у повідомленні.

«На кшталт видань про “Бравий рускій дєсант” чи “Як прекрасно було жити в Союзі” (якщо чесно, ми навіть не знаємо, як це потрапило на станцію, ймовірно лишали туристи). Ці “шедеври” були нещадно утилізовані», — розповіли в антарктичному центрі.

Він радить читати «Справу Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані:

«Ця книга про зло, на яке частина нашого суспільства закривала очі вже в незалежній Україні».

Також рекомендує книгу «Фактологія» Ганса Рослінга у співавторстві з Улем Рослінгом та Анною Рослінг-Рьонлюнд. Книга показує помилки нашого сприйняття, дає інструменти, щоб розпізнати невиправдані узагальнення, заспокоїти ірраціональні страхи та сприймати життя на підставі фактів. Матковський каже, що ця книга «необхідна цеглина для критичного мислення». 

Крім цього, лікарю подобається нон-фікшн, що передало видавництво «Віхола», зокрема йдеться про книги Леоніда Горобця, Володимира Станчишина, Андрія Сем’янківа.

Системний адміністратор Володимир Хомко за час зимівлі надає перевагу літературі про мандри. Наприклад, йому подобається «A step to far: PeTer Bland and the obsession of adventure» Річарда Яллопа. А схарактеризувала книжку ось ця цитата: «Ми поїхали в Антарктику, тому що відчуваємо себе живими».

Водночас Хомко вподобав роздуми про українських військових на війні, їхню долю та роль у суспільстві після неї в книжці Валерія Маркуса «Сліди на дорозі».

Геофізику Олександру Богомазу подобається автобіографічний роман письменника-анімаліста, мандрівника та захисника дикої природи Джеральда Даррелла — «Моя сім’я та інші звірі». Книга розповідає про роки, які автор провів разом із родиною на грецькому острові Корфу в Іонійському морі. Там він у десятирічному віці вперше відчув радість спілкування з природою навколо нас.

Системний механік Максим Білоус — поціновувач наукової фантастики. Він рекомендує книгу «Проблема трьох тіл» Лі Цисінь.

За сюжетом, Три Сонця, навколо яких обертається планета із позаземною цивілізацією, створюють загрозу її існуванню. Розумні створіння шукають порятунку. І тут надходить сигнал із Землі, надісланий у космос із секретної військової бази. Інопланетяни планують вторгнення, якому частина землян радіє, а інша сприймає як загрозу життю. Всі ці події описані після короткого екскурсу в історію «культурної революції» у Китаї, звідки й починається історія однієї із героїнь роману.

Біолог (і фотограф) Сергій Глотов надає перевагу глянцевим виданням з фотографіями Антарктиди та Південної Америки, що є на станції, а також ветеранській полиці. Зокрема, книгам Владислава Якушева «Карателі» та Юрія Руденка «Психи двох морів». 

Дизеліст-електрик Юрій Лишенко любить літературу від українських авторів: історичні романи Василя Шкляра «Залишенець» і «Чорний Ворон», антологію публіциста Юрія Лавріненка «Розстріляне Відродження», матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 56-ій річниці Карпатської Січі, яку впорядкував Василь Худанич та поезію Ліни Костенко.

Біологу Сергію Гоголю подобаються фантастичні повісті Василя Бережного, зокрема «Археоскрипт». У цій повісті на фоні фантастичного сюжету автор висловлює думки про сучасне для нього суспільство, вороже налаштоване до всіх інакодумців, висловлює занепокоєння гонкою озброєнь та вважає за необхідне переоцінити цінності людства й шукати альтернативні шляхи розвитку суспільства, засновуючи його на гармонії з природою та відкидаючи споживацької ідеології сучасного суспільства.

Сергію також подобається перша книга тетралогії українського письменника-історика Володимира Малика «Посол Урус-Шайтана».

Вона розповідає події 1676 року від Різдва Христового. Змальовується Запорізька Січ. Кошовий отаман Іван Сірко посилає головного героя, молодого козака Арсена Звенигору (цей персонаж, до речі, має прототипа) з подвійною таємною місією до Болгарії. Він повинен викупити з неволі брата Сірка, Нестора і розвідати, чи правдиві чутки про підготовлюване вторгнення турків в Україну. Під час виконання місії Арсен потрапляє в полон замість того, щоб пробиратися таємними стежками під Варну. 

Метеорологиня Анжеліка Ганчук на станції читала в оригіналі новели й романи закордонних письменників: Джека Лондона «Біла Тиша», Агати Крісті «Різдво Еркюля Пуаро», Джоана Гарріса «Шоколад», Джейн Остін «Гордість і Упередження», Роберта Джордана «Колесо часу».

Нагадаємо, у колекції полярників є багато раритетних видань, найстарше з яких — 1915 року.

Пов’язані публікації

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності