Нейробіологиня Ізабель Коді, яка вивчає нарцисичний розлад особистості, виявила, що сімейне виховання дитини є одним із найважливіших передумов нарцисичних проявів у людей. Про це пише CNBC. Вона стверджує, що діти та підлітки від природи є більш егоїстичними, але не самозакоханими. Тому для них нормально бути менш усвідомленими, доки вони не навчаться таких важливих навичок, як емоційна регуляція та співчуття. Опираючись на власний досвід, нейробіологиня окреслила три помилки у вихованні, які можуть бути причиною нарцисичності у людей: 1. Не визнаєте власну негативну поведінку Діти вчаться спостерігаючи та розмірковуючи, а отже вони можуть перейняти ваші негативні дії. Наприклад, офіціант приніс не ваше замовлення. Замість того, щоб спокійно вирішити ситуацію, ви принижуєте і кричите на офіціанта. Ваша дитина спостерігає за цим та вважає вашу реакцію нормальною. Ось чому так важливо навчати та демонструвати своїм дітям, що таке емоційний інтелект (або EQ), особливо емпатія. Хороший спосіб почати — допомогти дітям зрозуміти, що вони відчувають. Називати емоції, які, на вашу думку, діти відчувають. Наприклад: «Ти почуваєшся скривдженим чи розчарованим через те, що зробив твій друг?». Практикуючи це, дітям буде легше висловлювати свої почуття та пам’ятати про те, як почуваються інші. 2. Не віддзеркалюєте та не підтверджуєте емоції вашої дитини Якщо ви соромитеся емоцій вашої дитини або ігноруєте їх, то, таким чином, показуєте дитині, що її емоції є неправильними. Як наслідок, їй буде важко регулювати свою поведінку. А це може призвести до безлічі проблем у старшому віці. Адже сором, незахищеність і страх лежать в основі внутрішнього «я» нарциса. Віддзеркалювання вимагає, щоб ви позначали емоції дитини, дали їй зрозуміти, що те, що вона відчуває, є нормальним. Уявіть, що ви забираєте дитину зі школи. Вона сідає в машину і грюкає дверима зі злим обличчям. Замість того, щоб присоромити їх за погане поводження, скажіть їй: «Схоже, у тебе був важкий день у школі! Що трапилось?». Коли вона розповість вам, що трапилося, скажіть їй: «Це неприємно. Я розумію, чому ти засмучена». Це не означає, що ви погоджуєтесь або не погоджуєтеся з її емоційною реакцією. Ви просто даєте зрозуміти, що її почуття прийнятні. 3. Ігноруєте нарцисичну поведінку вашої дитини Якщо ваша дитина свариться публічно, тому що вона не досягла свого, не споглядайте на це байдуже. У таких випадках не потрібно соромити дитину, але важливо вивести її з цієї ситуації. Почніть із трьох запитань: «Що трапилось?» «Як ти почуваєшся?» «Які, на твою думку, почуття викликає така реакція в іншої людини (або у людей навколо)?». Замість того, щоб погоджуватися з дитячою емоційною дисфункцією, ви допомагаєте їй розвивати емпатію, соціальну обізнаність і навички емоційної регуляції — усе це необхідно для становлення EQ. Батьки часто запитують, як зрозуміти, що дитина демонструє нарцисичну поведінку? Є різні тести, які можете зробити. Якщо під час фільму, який ви дивитесь, або книги, яку ви разом читаєте, трапиться щось погане, запитайте дитину, що, на її думку, можуть відчувати герої. Якщо дитина каже: «Вони засмучені або злі», то рівень EQ вашої дитини правильний. Але якщо вона скаже, що їй байдуже, як почуваються герої, ви знатимете, що є над чим працювати. Якщо ви хвилюєтеся, що ваша дитина має нарцисичні нахили, проте не відчуваєте, що маєте достатньо навичок, щоб допомогти їй, подумайте про роботу з терапевтом або консультантом, який спеціалізується на розладах особистості. Пам’ятайте, що нарцисична поведінка часто є звичкою, якої ми навчилися в дитинстві, і її можна виправити. Довідково: Коді Ізабель — невролог, тренер із виховання дітей і співзасновник Rewrite and Rise, коучингової служби, яка використовує нейронауку та поведінкову науку, щоб допомогти дорослим і дітям подолати проблеми психічного здоров’я та покращити загальний добробут. Нагадаємо, в українських лікарнях офіційно з’являться клінічні психологи та психотерапевти. Спеціалісти надаватимуть реабілітаційну, медичну і паліативну допомогу.