Щороку 19 серпня віряни східних православних церков об’єднуються у святкуванні Яблуневого Спаса чи Преображення Господнього. Це свято є визначним у християнському світі ще з 4-го століття від Різдва Христового та вважається одним із найважливіших після Дванадесятих свят. У день святкується Преображення Господа Ісуса Христа, а також висловлюється подяка Богу від імені всього людства за дозрілі плоди. Святкують Яблуневий Спас під час Успенського посту. Окрім вже згаданих вище назв свята, а саме Яблуневий Спас і Преображення Господнє, в народі його ще називають Другим Спасом і Великим Спасом. Попри те, що м’ясо на Спасівку суворо заборонено, 19 серпня дозволено вживати вино та рибу. Як відзначають свято Головна традиція свята — відвідини церковної служби. Проте до церкви необхідно йти не з порожніми руками, а з кошиками, наповненими різними їствами. В основному це фрукти (сливи, груші, яблука, виноград), польові квіти, колоски пшениці, посудини з медом та різноманітні лікарські рослини. Саме на Яблуневого Спаса господині пекли перші калачі та хлібини з нових врожаїв пшениці. Та головною стравою свята були яблука, не дарма ж назва цих фруктів присутня в його назві. Яблука використовували як начинку для пирогів, вареників, млинців тощо. Також в цей день прийнято запікати яблука в печі чи духовці. До святкового столу збиралися всі члени родини, трапезу починали з меду та печених яблук. На столі обов’язково стояло яблучне вино. На свято Преображення Господнього прийнято поминати померлих членів родини. Для них також готували їжу, вечерю залишали на столі аж до самого ранку. В Галичині проводили так звані "діди" — спеціальні родинні вечері. Як і на інші свята релігійного значення, на Другого Спаса суворо забороняється робота на городі, прибирання, шиття тощо. Також до 19 серпня батькам, які втратили своїх дітей, не можна було вживати яблук, в іншому випадку їхні діти були б позбавлені яблук на тому світі.