19 березня 2026 року українська поетеса, письменниця та громадська діячка Ліна Костенко святкує своє 96-річчя. День народження поетеси чудова нагода пригадати шлях видатної українки, яка своїми віршами надихнула мільйони та залишила невичерпний слід у культурі. Кожен рядок Костенко пронизаний глибиною й афористичною точністю, її поезія торкає серця та змушує замислитися над вічними темами. Біографія Ліни Костенко: що відомо про життєвий шлях письменниці Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в Ржищеві на Київщині у родині вчителів. У шість років переїхала до Києва, де навчалася на Трухановому острові. Її дитинство минуло у роки Другої світової війни, і це відобразилося у творчості: рядки про “балетну школу” замінованого поля чи “дитинство, вбите на війні” стали символами болю та стійкості. У 1936 році батька Ліни Костенко засудили на десять років концтаборів, а дівчинка отримала тавро дочки “ворога народу”. Безстрашність та принциповість батька, який заявив суддям: “Вашим червоним прапором тільки биків лякати”, передалася і Ліні Василівні, сформувавши її непохитний характер та відчуття власної гідності. Після середньої школи Ліна Костенко вступила до Київського педагогічного інституту, а пізніше до Московського літературного інституту імені Горького, який закінчила у 1956 році. Саме тоді вона стала однією з найпримітніших молодих українських поетес 50-60-х років: збірки “Проміння землі” (1957), “Вітрила” (1958) та “Мандрівки серця” (1961) закріпили її авторитет. Нетерпимість до несправедливості та активна громадянська позиція Ліни Костенко привела її до руху шістдесятників, які боролися за українську мову та культуру. У 1965 році вона разом з Іваном Драчем, Сергієм Параджановим та іншими діячами підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції, вимагаючи публічності судових процесів. Після відкритого листа на захист В’ячеслава Чорновола в 1968 році ім’я Ліни Костенко довгі роки ігнорували в пресі, а її твори заборонили друкувати. Проте навіть 16 років вимушеного мовчання не змусили поетесу припинити творити, саме тоді з’явився її знаменитий роман у віршах “Маруся Чурай”. З 1991 року Ліна Василівна долучалася до наукових експедицій у Чорнобильську зону, де, за її словами, знаходила спосіб відновлювати душевну рівновагу. Починаючи з 90-х років, інтерес до творчості Ліни Костенко поступово відроджувався. У 2000 році їй присвоїли орден Ярослава Мудрого V ступеня, проте поетеса відмовилася відвідувати церемонію та пізніше від звання “Герой України”, заявивши: “Політичної біжутерії не ношу”. Щодо особистого життя Ліни Костенко, відомо не так багато. Вона була двічі одружена. Перший шлюб із Єжи-Яном Пахльовським дав їй доньку Оксану, але відносини тривали недовго. Другий шлюб із директором кіностудії Василем Цвіркуновим тривав 25 років, у ньому народився син Василь. Про інші романи поетеси відомо небагато, кажуть, що в неї був закоханий Василь Симоненко. Сьогодні ж Ліна Костенко продовжує писати, а ще закриває мільйонні збори на армію. Що варто прочитати з творів Ліни Костенко Ліна Костенко створила величезну літературну спадщину. ЇЇ твори здобули світове визнання: вони перекладені багатьма європейськими мовами і надихають читачів різних поколінь. День народження Ліни Костенко є чудовою нагодою почитати її роботи, зокрема: "Мандрівки серця", 1961; "Зоряний інтеграл", 1962; "Маруся Чурай", 1979; "Сад нетанучих скульптур", 1987 "Берестечко", 1999 "Записки українського самашедшого", 2010 Поезія "Життя іде і все без коректур..." "Річка Геракліта",2011 Її твори дозволять відчути силу слова, проникливість думки та глибину душі однієї з найвизначніших українських поетес сучасності. Флешмоб до дня народження Ліни Костенко До дня народження Ліни Костенко в Україні стартував загальнонаціональний флешмоб. Ініціаторкою стала депутатка Київради Олеся Пинзеник. Долучитися дуже просто: опублікуйте відео, де читаєте вірші Ліни Костенко, або поділіться улюбленими рядками з її творів у соцмережах із хештегом #ЛінаЩасливіЖитиПоруч. За словами ініціаторки, це символічний жест єдності українців навколо великої поетеси, популяризації української літератури та підтримки культурної пам’яті в складні часи.