Шведський архітектор і урбаніст Йоганнес Товват — один із найвідоміших професіоналів, чиї концепції змінюють уявлення про міський простір у Європі. Автор проєкту Seestadt Aspern у Відні, одного з найбільших урбаністичних майстер-планів сучасності, сьогодні працює в Україні разом із компанією blago. У відвертій розмові він розповідає про свій шлях, уроки наставників, майбутнє міст і український феномен людської стійкості Коли ви вперше відчули, що архітектура — це не просто професія, а спосіб життя? Це сталося дуже рано, приблизно у підлітковому віці. Я зрозумів, що архітектура — моя майбутня професія, хоча сумнівався, чи зможу стати успішним архітектором. Здавалось, що для цього необхідна ідеальна математична база. Згодом я зрозумів: архітектура набагато глибша, ніж формули. У кожного архітектора є людина, яка вплинула на його мислення. Хто був вашим учителем? Це був Ральф Ескін. Саме з нього почався мій шлях. Він навчив мене бачити людей, їхні потреби й проблеми — і тоді шукати архітектурне рішення. Його головний урок — поєднання соціального мислення, політики й естетики. Як шведське походження вплинуло на ваш стиль? У Швеції цінують комфорт, якість життя, повагу до людини. Це сформувало моє переконання, що архітектура має враховувати соціальний прошарок, культуру та спосіб життя людей. Місто має рости органічно, а не підкорювати простір. Чи став проєкт Seestadt Aspern у Відні переломним для вас? Так. Це був момент, якого я не очікував. Ми перемогли у конкурсі, хоча не були фаворитами. Це проєкт на все життя: він досі реалізується, охоплює сотні гектарів і формує абсолютно нову міську філософію. У чому полягала унікальність вашої концепції? Урбаністичний підхід. Ми запропонували місто, яке має ядро, але лишається гнучким і здатним розростатися. У центрі — озеро, яке створює емоційний і функціональний настрій простору. Це місто в місті, яке визначає баланс між природою та архітектурою. Відомо, що на вас вплинув Ебенезер Говард і його ідея міста-саду. Ви погоджуєтесь? Так. Усі архітектори запозичують елементи минулого, ідеї, що працюють. Концепція міста-саду актуальна й сьогодні. Як виглядає місто майбутнього? Це точно не ліс із висотками. Місто майбутнього — це простір, де будівлі не загарбують територію, а визначають її. У цьому Львів має унікальну архітектурну ДНК. Радянські ж масиви — це приклад ізоляції, яка не створює життя. Ви вже кілька разів приїжджали до України. Що вражає найбільше? Люди. Їхня сила, стійкість, здатність дивитися вперед у дуже складних умовах. Мене вражає, як українці трансформують свої міста навіть під час війни. Як війна вплинула на українські міста? Цікаво, що міста стали… більш урбаністичними. Люди почали спілкуватися наживо, більше виходити на вулиці, простори ожили. Я бачив це в Луцьку: пішохідні зони, які колись були порожні, стали заповненими. Україна рухається у правильному напрямку? Так, якщо зможе захистити довгострокове урбаністичне бачення. Якщо це вдасться — ви маєте шанс бути попереду Західної Європи. Але є й зона росту: іноді в Україні погоджуються будувати швидко і менш якісно. Це треба подолати. Ви працюєте над новими ідеями разом з blago. Що для вас важливо в цій співпраці? Спільне бачення. blago готова мислити стратегічно, вкладати в якість і створювати простір, який служить людям. Це дуже важливо для майбутнього українських міст.