Звичайні для нас види птахів зникають, а замість них з’являються нові, часто несподівані мешканці українського неба. Про те, як змінився світ птахів і що це означає для нашої екосистеми, LVIV.MEDIA розповів Андрій Кійко, зоолог та експерт громадської організації “Дунайсько-карпатська програма”. Повністю інтерв’ю можна переглянути на YouTube-каналі LVIV.MEDIA. Війна ускладнила дослідження До початку повномасштабної війни в Україні фіксували близько 440 видів птахів, що на 16 видів більше, ніж десять років тому. Гніздових видів налічувалося 270 видів. Загалом чисельність видів птахів зросла. «Зараз, звичайно, дослідження досить складно проводити, тому що навіть фахівців наших орнітологів зараз немає на тих роботах, які були раніше, — вони служать», — пояснює Андрій Кійко. — «Лишилися тільки старші або орнітологині, які мають змогу це досліджувати. Але райони досліджень теж дуже обмежені стали». Особливо важко досліджувати територію біля кордону з Білоруссю та зони, близькі до бойових дій. Тому сучасні дослідження провести складно. Жайворонки зникають Однією з тенденцій у пташиному світі України, за словами Андрія Кійка, є різке зменшення чисельності звичайних для нас птахів. Зокрема жайворонок польовий, який раніше був найбільш звичним видом у полях, тепер майже не зустрічається. «Раніше виходив тільки за межі міста десь на якусь луку чи поле і можна було його почути. Тепер фактично дуже мало є особин цього птаха», — ділиться спостереженнями орнітолог. У заказнику «Торфовище Білогорща» у Львові раніше можна було налічити три-чотири пари жайворонків, а цього року — «заледве одна була пара, яка трималася, була досить обережна». Подібна ситуація із перепілками, вівсянками і солов’ями. «Раніше соловейка східного можна було почути буквально за кілька десятків метрів одного самця від другого. А цього року було тільки три відмічено гніздові пари на всю територію цього заказника («Торфовище Білогорща»— ред.)», — каже Кійко. Також орнітолог зауважує, що помітив зменшення активності серпокрильців. Нові види: даурська ластівка та папуги в Чернівцях Натомість з’являються нові види, непритаманні раніше українській природі. Минулого року орнітологи у Пустомитівському районі зареєстрували гніздування даурської ластівки — південного виду, який раніше не зустрічався в наших краях. «Вид з'явився тільки завдяки тому, що йде потепління і наш клімат став для неї більш придатний для розмноження», — пояснює експерт. Крім цього, бджолоїдки, які раніше не були такими поширеними, тепер можна частіше побачити у певних місцях з урвищами, де вони утворюють невеликі колонії. Ще один цікавий приклад — папуги Крамера, які успішно загніздилися в Чернівцях. Ці птахи, швидше за все, втекли від господарів, але добре адаптувалися до місцевих умов і навіть перезимували. Інвазійні види — загроза для місцевих птахів Однак поява нових видів не зовсім позитивна. Орнітологи називають такі види інвазійними — вони агресивно освоюють середовище існування та негативно впливають на місцеву фауну. «Папуга Крамера є дуплогнізник. Він може виганяти інших птахів, зокрема дятлів, з їхніх гнізд», — попереджає Кійко. — «Вони досить агресивні, мають міцний загнутий дзьоб. У протистоянні дятла з таким папугою може виграти папуга». Куди зникли горобці Багато хто помічає зникнення хатніх горобців з міст. Причина — зміна умов харчування та гніздування. «Раніше вони могли гніздуватися без проблеми в місті, тому що було достатньо шпар, було достатньо того ж корму, а пташенят вони вигодовують комахами, але в зв'язку з сучасними технологіями змінилися ці умови», — пояснює Кійко. — «Шифер менше використовують при будівництві, а вони якраз люблять під стріхами жити». Також вплинула поява пакетів для сміття — горобці в негніздовий період харчуються рештками від людського столу, а доступ до них обмежився. Голубів побільшало Натомість сизі голуби почуваються чудово, особливо завдяки підгодовуванню людьми. «Старші жіночки по Львову викидають розмочений хліб у скверах, що стимулює їхнє розмноження. Як для міста, яке має багато архітектурних пам'яток, це не є добре, тому що голуби, на жаль, не є любителями архітектури. Вони гніздяться все одно, чи це видатна якась статуя, чи це звичайний якийсь там балкон, чи якесь горище. Тобто їм все одно — аби було місце», — каже орнітолог. Міське освітлення також сприяє розмноженню голубів — вони можуть виводити до п'яти виводків за рік. Для міста з багатою архітектурною спадщиною це проблема, адже голуби гніздяться на статуях, балконах і горищах, завдаючи шкоди пам'яткам. Орнітолог занепокоєний майбутнім орнітофауни Андрій Кійко не приховує занепокоєння щодо майбутнього української орнітофауни: «Я боюся, що наші діти і внуки багатьох видів птахів будуть змушені внести до Червоної книги України, і зможуть їх побачити хіба в відеофільмах або у музеях». Експерт закликає українців бережніше ставитися до природи навколо себе, адже кожен вид має значення для екосистеми. Зміни, які ми спостерігаємо сьогодні, можуть мати незворотні наслідки для майбутніх поколінь.