Хоч усі говорили про війну давно, та вона в будь-якому разі приходить невчасно та неочікувано. Війна в Україні, на жаль, уже забрала тисячі життів, зруйновані міста та села. Назавжди змінені життя мільйонів українців. Хтось замість давноочікуваної відпустки за кордоном змушений туди втікати, хтось планував народити дитину в пологовому будинку, а не у підвалі чи метро. Хтось відклав ремонт, святкування, нову роботу - наче дріб'язок, але важливий для нормального життя, яке в українців забрала Росія. 25-річний Володимир зі Стрийщини уже не перший рік планував та дуже чекав на своє весілля. Воно мало відбутися 26 лютого. Але не відбулося. Бо почалася війна. Як зароджувалися стосунки "Зі своєю дружиною я познайомився ще 9 років тому. Через спільних знайомих ми святкували разом Новий рік. А після того 7 чи 8 років ми не спілкувалися взагалі і не бачилися. Були лише друзями у соцмережах", — розповідає Володимир.. Одного разу на роботі хлопець списався з нею, і розмова зав'язалася на духовну тему, яка була цікава обом. Обоє були навіть здивовані, що так знайшли одне одного. Наталія, кохана Володимира, на той час уже жила в Канаді. Вони довго листувалися, розмовляли по відеочатах. "Через якийсь час я зрозумів, що закохався у неї. На початку вона була проти такого, тому я старався цього їй більше не казати. Хоча спілкування продовжувалося", — пригадує чоловік.. Зміни у житті Згодом чоловік зрозумів, що хоче щось змінити у своєму житті та рости у духовному плані. Володимир вирішив покинути роботу та став місіонером у одного отця на Сході, аби будувати церкви, допомагати людям тощо. "Я вирішив не розпорошуватися і на стосунки, і на улюблену справу, та і Наталя не планувала повертатися в Україну з Канади, тому ми вирішили припинити спілкування майже після року віртуальних стосунків. Це було ударом і для мене, і для неї", — розповідає Володимир.. Однак весь час на місії він таки згадував про неї. І в один момент, через три місяці вирішив, що це питання треба закрити остаточно. Якщо твоя людина — треба лишатися з нею, якщо ні — відпустити і забути. Неочікувана пропозиція Незадовго після цього Наталя написала, що прилітає в Україну. "На початку я навіть не знав, як мені поводитися, після цього всього. Я прийняв рішення з нею одружитися. Я купив обручку ще за 3 місяці до її прильоту. Після прильоту ми довгий час ще звикали одне до одного, і одного разу я віддав їй листа 3-місячної давності, де було освідчення і пропозиція. Вона погодилася", — пригадує хлопець.. Особлива радість була, коли познайомив він її зі своєю сім'єю. Дівчина в дитинстві втратила матір та батька, тому сім'я хлопця радо прийняла її до себе. Мама Володимира сказала: "нарешті у мене буде донька", а Наталя відповіла: "нарешті у мене буде мама". Далі подружжя почало думати за весілля, адже для них як для християн ця подія була дуже важливою. Дату весілля переносили декілька разів через її навчання в Канаді. Весілля, що не відбулося 26 лютого пара мала зіграти весілля. "24 лютого Наталя прокинулася, на той час була в іншому місті, і каже мені: "почалася війна". Я спочатку і не повірив, думав, якісь фейки. Вирішив сам перевірити, але потім переконався, що все ж правда", — сумно пригадує чоловік.. Перші ж думки були одразу про весілля, яке вони чекали так довго. Довго думати не довелося, зрозуміли, що ситуація серйозна, довелося з болем все вкотре відміняти. Все було вже сплановано і узгоджено, дружина навіть вже забрала весільну сукню. "У результаті я забрав дружину, та відвіз її до Польщі, там безпечніше. По дорозі навіть думали, що можемо одружитися вже, в екстреному порядку, але я таки передумав, зрозумів, що хочу нормального повноцінного весілля, і його треба дочекатися", — каже Володимир.. Сьогодення та найближче майбутнє "На другий день зрозумів, що я не можу просто сидіти на дивані. Вирішив записатися в місцеву тероборону в Стрию. Готовий зробити все, щоб принести мир і перемогло добро", — ділиться хлопець.. Тому зараз Володимир захищає свою країну, свою малу Батьківщину. А Наталія перебуває наразі закордоном. "Тепер точно вже плануємо гарне, пишне і велике весілля. Будемо святкувати два свята. День перемоги України і День створення нашої сім'ї, єднання наших душ", — каже Володимир..