Україна опинилася в стані дефолту за своїми ВВП-варрантами – спеціальними цінними паперами, платежі за якими прив’язані до показників економічного зростання. Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило рейтинг цих зобов’язань до рівня «D» після того, як уряд відмовився виплатити інвесторам черговий транш обсягом 665 мільйонів доларів. Цей платіж мав бути здійснений 2 червня 2025 року, однак Україна його пропустила, через що дефолт був офіційно зафіксований. Що таке дефолт? Дефолт – це нездатність позичальника виконувати свої боргові зобов’язання, тобто вчасно виплачувати борги або відсотки за ними. У цьому випадку йдеться про технічний, або вибірковий, дефолт. Він обмежується лише конкретним випуском цінних паперів і не означає загальне банкрутство держави. Рейтинги України за іншими боргами залишаються незмінними. Держава продовжує обслуговувати внутрішні та інші зовнішні боргові зобов’язання, щоб не допустити тиску на банківську систему. Що таке ВВП-варранти? ВВП-варранти – це спеціальні державні цінні папери, випущені Україною під час реструктуризації бoргів у 2015 році. На відміну від звичайних облігацій, вони не передбачають регулярних процентних виплат. Замість цього виплати за ними здійснюються лише за умови, якщо економічне зростання перевищує певний поріг. Інвестори отримують додаткову суму тільки в разі, коли реальне зростання ВВП перевищує 3 % на рік. Чим вищим є зростання понад цей рівень, тим більшу частку від приросту ВВП держава має сплатити власникам варрантів. Якщо ж економіка не демонструє необхідного рівня приросту, виплат не відбувається. Чому стався дефолт за ВВП-варрантами? Ключова причина – відмова України платити за цими варрантами через війну та бюджетні обмеження. За підсумками економічних показників 2023 року інвестори очікували виплати в розмірі 665 мільйонів доларів станом на червень 2025-го. Однак уряд ще в серпні 2024 року ввів мораторій на виплати за ВВП-варрантами до перегляду їхніх умов. Україна попередила, що не здійснить цей платіж і прагнутиме реструктуризувати борг. Причина така: зростання ВВП у 2023-му насамперед відображає відновлення після глибокого падіння, а не стійке економічне зростання. Тож вимога виплат на основі такого відскоку виглядала несправедливо. Перемовини з власниками варрантів досі тривають, але перший раунд переговорів завершився безрезультатно. У результаті Україна пропустила платіж у встановлений термін. Рейтингове агентство зафіксувало невиконання зобов’язання і знизило статус випуску до дефолтного рівня. Агентство не очікує, що платежі будуть здійснені навіть упродовж 10-денного пільгового періоду, адже мораторій залишається в силі доти, доки умови не переглянуть. Позиція уряду Уряд наголошує на необхідності знайти прийнятне рішення для кредиторів замість негайної виплати. Офіційна позиція полягає в реструктуризації ВВП-варрантів – зміни умов так, щоб зменшити навантаження на бюджет. У Міністерстві фінансів пояснюють, що йдеться про унікальні інструменти 2015 року, які не підпадали під загальну реструктуризацію зовнішнього боргу через складність їхньої структури. Водночас рішення про мораторій на виплати було погоджене з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ. Це означає, що несплата за варрантами не вплине на подальше фінансування України з боку міжнародних донорів. Думки експертів Більшість економістів вважають, що ситуація з ВВП-варрантами не є небезпечною для фінансової системи. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що навіть провал переговорів щодо цих виплат «ні на що глобально не вплине». Експерти називають оголошений дефолт точковим і контрольованим кроком, що має захистити економіку. За словами економіста Богдана Слуцького, модель виплат, передбачена у варрантах 2015 року, не відповідає теперішнім умовам, зумовленим війною. Перегляд умов є логічним рішенням. Інші фахівці додають, що ресурсів у держави вистачає для критичних потреб, проте Україна свідомо вирішила не витрачати їх на виплати за варрантами. Економіст Даніїл Монін схвалює таке рішення, називаючи його кроком проти «багаторічного пограбування України податком на зростання економіки». Він наголошує, що рейтинги впадуть, але це не завадить подальшому фінансуванню з міжнародних джерел. Як це вплине на звичайних людей? Для більшості українців оголошення дефолту за ВВП-варрантами не матиме прямих наслідків. Йдеться про зобов’язання перед зовнішніми інвесторами, тож їхнє невиконання безпосередньо не вдарить по соціальних виплатах чи бюджетних програмах. Уряд запевняє, що цей технічний дефолт не спричинить ефекту доміно й не призведе до невиплат за іншими боргами. Україна продовжує обслуговувати внутрішній борг, що гарантує стабільність банківської системи та збереження заощаджень громадян. Міжнародні кредитори й надалі підтримуватимуть країну, попри цей вибірковий дефолт. Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев закликає не панікувати. Він пояснює, що українці історично болісно реагують на слово «дефолт», але у такому випадку турбуватися не варто. Мова про виняткову ситуацію, яка не зачіпає звичне життя громадян. Національна валюта залишається стабільною, платежі всередині країни здійснюються вчасно, а міжнародна фінансова підтримка триває. Таким чином, технічний дефолт за ВВП-варрантами є радше формальністю і способом переглянути боргові умови, ніж серйозною загрозою для економіки й добробуту людей.