10 жовтня народні депутати прийняли в цілому зміни до Податкового кодексу України. Основна зміна, яка стосується мільйонів українців — це підвищення ставки військового збору, а також розширення кола людей, які повинні його сплачувати. Хто і скільки платитиме Ставка військового збору для працюючих українців (крім ФОПів, що платять єдиний податок) зросла з 1,5 до 5%. Розмір додаткового навантаження можна проілюструвати на такому прикладі: припустімо, людина на офіційному місці праці отримує «на руки» 20 тисяч. Якщо врахувати діючі податки, то сума нарахованої зарплати у такого працівника – 24 844 грн. Саме з цієї суми і будуть вираховувати новий військовий збір, тож після його підвищення працівник отримуватиме 19 128 грн. Або ж роботодавець, щоби зберегти рівень доходів свого працівника, підніме йому зарплату до 25 974 грн. Важливо: ці зміни не стосуються військовослужбовців. Під час розгляду законопроєкту у другому читанні депутати вирішили залишити для них ставку на рівні 1,5%. Фізичні особи-підприємці, які раніше не платили військового збору, тепер стали його платниками. ФОПи 1, 2 і 4 групи щомісяця додатково платитимуть 10% від мінімальної зарплати станом на початок року (зараз ця сума складає 7100 грн). Відповідно їхні обов’язкові видатки зростуть так: ФОПи першої групи (торгівля на ринках або побутові послуги населенню, відсутність найманих працівників): із 302 грн (єдиний податок 10% від прожиткового мінімуму) до 1012 грн на місяць; ФОПи другої групи (надання послуг, виробництво товарів або ресторанний бізнес, до 10 найманих осіб): із 1420 грн, (20 % від мінімальної зарплати) до 2130 грн на місяць. ФОПи четвертої групи (сільськогосподарські виробники) платять єдиний податок за специфічними розрахунками, залежно від площі та категорії земель, які вони використовують, тому для кожного підприємці з цієї групи розрахунок податку індивідуальний. Закон дозволяє ФОПам цих груп заплатити військовий збір наперед за квартал або за цілий рік. Окрема ставка військового збору передбачена для найбільш масової третьої групи ФОПів (будь-яка незаборонена діяльність, необмежена кількість найманих працівників). Це 1% від доходу підприємця, додатково до 3 (для платників ПДВ) або 5 (для тих, хто його не платить) відсотків. До прикладу, ФОП третьої групи, який отримав 100 тис. грн доходу, тепер має заплатити державі не 5000, а 6000 грн. Нові ставки починають діяти заднім числом: із 1 жовтня 2024 року. Тобто з грошей, зароблених у жовтні, вже треба платити новий військовий збір. Цей податок діятиме до кінця того року, в якому буде припинено воєнний стан. Масштаб змін можна оцінити на прикладі Львівської області. Як повідомили LVIV.MEDIA у головному управлінні ДПСУ Львівщини, за 9 місяців цього року платники податків перерахували на фінансування українського війська 1 млрд 753,5 млн грн (на 13,3% більше порівняно з січнем-вереснем 2023 року). Якби за цей же ж час ті ж платники податків сплачували військовий збір зі ставкою 5% — ця сума була б на дві третини більшою: понад 5 млрд 839 млн грн. І це не враховуючи надходжень від платників єдиного податку. Що таке військовий збір Військовий збір – це додатковий тимчасовий податок з доходів, які отримують українці, а також іноземці, які заробляють в Україні. Цей збір запровадила Верховна рада України для фінансування війська ще у липні 2014 року. Тоді ж депутати затвердили розмір збору, який діяв досі: 1,5% від доходів фізичних осіб. Спершу військовий збір діяв до 1 січня 2015 року, однак за три дні до його завершення депутати продовжили його дію на невизначений термін – до окремого рішення парламенту. Цим податком обкладаються усі офіційні доходи українців, крім тих, які держава звільнила від оподаткування (зокрема пенсії, стипендії та виплати захисникам України, які безпосередньо беруть участь в бойових діях). Тобто головними платниками військового збору є працюючі українці. Навіщо підвищувати податки? Ще у травні цього року один з авторів законопроєкту, голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев анонсував підвищення податків, пояснюючи це нестачею грошей для армії, адже військові витрати Україна фінансує із внутрішніх джерел. У серпні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що на потреби Сил оборони у бюджеті не вистачає 500 млрд грн. Ці гроші потрібно знайти всередині держави, адже наші партнери не фінансують воєнні витрати України. Гетманцев сам назвав це рішення поганим, але неуникним: «Це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім іншого шляху, ніж закрити розрив у військових зараз не має… Якщо ми не зможемо профінансувати військо і захистити українські землі, то погодьтесь, питання сплати і підвищення податків буде в принципі марним». Критика підвищення податків Ще під час підготовки законопроєкту чимало його норм критикували експерти та аналітики. Зокрема, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба прогнозував, що значна частина українського бізнесу перейде в тіньову економіку і взагалі перестане платити податки. Натомість нагадав, що ще кілька років тому аналітики пропонували наповнювати бюджет іншими способами, такими як детінізація ринку заробітних плат, належне адміністрування податків на нерухомість, покращення роботи з податковим боргом і зменшення видатків на некритичні витрати. Однак зрозуміло, що ці заходи матимуть ефект у майбутньому, а гроші потрібні тут і зараз. Фахівець Економічної експертної платформи Володимир Дубровський закликав владу замість військового збору підвищити податок на додану вартість. Мовляв, військовий збір платить лише чесний бізнес, а ПДВ, який закладений у ціну товарів, – усі споживачі, включно із тими, хто уникає сплати прямих податків. У відповідь Данило Гетманцев заявив, що потрібно підіймати обидва податки, однак наразі від підвищення ПДВ в уряді відмовились. Зокрема, тому що такий крок призведе до зростання цін на всі товари, а відтак і на рівень інфляції. Ще один аргумент проти цього – підвищення ПДВ вдарить по соціально вразливих групах людей, зокрема пенсіонерах. Як розповіла у коментарі LVIV.MEDIA менеджер податкового і митного комітету Європейської бізнес асоціації (об’єднує європейських інвесторів в Україні) Наталія Артемчук, більшість учасників асоціації повідомили, що їхні працівники отримуватимуть на руки меншу зарплату: «Ми провели опитування по наших компаніях: 55% компаній не зможуть компенсувати. Тобто працівники реально отримають менші зарплати на суму оцього збільшеного військового збору. Близько 20% компаній сказали, що вони планують компенсувати працівникам це збільшення податків... Решта говорять, що можливо вони зможуть хоч якусь частку компенсувати, але рішення у них ще нема». За словами Наталії Артемчук, окрім того, проєктом закону про держбюджет України на наступний рік заплановано розширенням бази оподаткування для єдиного соціального внеску. За результатами опитування 58% компаній повідомили, що будуть змушені переглядати свої фінансові плани на наступний рік. «Їм треба буде обов’язково зменшувати інші статті витрат. Для таких компаній, де присутні високі заробітні плати, наприклад у ІТ секторі та сфері послуг, це буде призводити навіть до скорочення їхнього виробництва: це 11% з опитаних. Я так розумію, що їм невигідно буде тримати персонал в Україні» -- розповіла Наталія Артемчук. ЄБА пропонувала уряду замість підвищення військового збору інші способи поповнити держбюджет, зокрема: збільшити податкове навантаження на азартні ігри; заборонити спрощену систему для операторів фіксованого доступу до інтернету; вивести з тіні ринок послуг таксі; запровадити економічне бронювання; скасувати неоподаткований ліміт на ввезення в Україну товарів поштою та в супроводжуваному багажі. Однак уряд відмовився від цих пропозицій. Могло бути гірше У першому варіанті підвищення податків, який Кабінет міністрів готував до розгляду у парламенті було ще кілька пунктів, які не увійшли до фінального документа. Зокрема пропонував обкласти військовим збором такі операції: 5% на купівлю банківських металів для фізичних та юридичних осіб; 30% для ювелірного бізнесу; 15% на придбання легкових авто у разі першої реєстрації в Україні; 5% під час продажу нерухомого майна фізособами; 5% від вартості послуг операторів мобільного зв'язку; Від цих пропозицій уряд врешті відмовився, вирішивши, що доходи від них будуть неспівмірними із обуренням людей, яких це зачепить. За оцінками міністерства фінансів, підвищення військового збору має принести державному бюджету 27,3 млрд грн до кінця року. Наступного року – 107,7 млрд грн. Ця сума значно менша, ніж фінансові потреби Сил оборони, тож можна очікувати, що це не останнє підвищення податків для українців.