Україна шукає до 40 мільярдів доларів для фінансування першої частини «зеленого плану Маршалла» для відновлення своєї економіки, включаючи розвиток безвугільної сталеливарної промисловості. Про це заявив заступник голови Офісу Президента України Ростислав Шурма, пише Reuters. У середу, 21 червня, політики та фінансисти обговорять питання короткострокового фінансування, а також розглянуть довгострокові зусилля з реконструкції на дводенній зустрічі, яка розпочнеться в Лондоні. Її організували Україна та Велика Британія. Очікується, що буде запущена схема страхування «військових ризиків» для покриття витрат компаній, які знову починають інвестувати в Україну. Також урядовці обговорюватимуть, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування деяких зусиль з відновлення. За оцінками Світового банку, реконструкція України коштуватиме понад 400 мільярдів доларів, що втричі перевищує валовий внутрішній продукт країни. З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року зовнішні спонсори дали Україні 59 мільярдів доларів, щоб підтримати її під час війни. Озвучивши суму в 40 мільярдів доларів для початкового етапу реконструкції, заступник голови ОПУ Ростислав Шурма сказав, що першочергово гроші скерують у металургійну промисловість. Цей сектор склав близько 10% українського ВВП у 2021 році, третину доходів від експорту та дав роботу близько 600 000 людей. На його частку також припадає 15% викидів вуглецю в країні, відтак Шурма зауважив, що тепер є можливість побудувати промисловість, що базується на відновлюваних джерелах енергії. «Якщо вам потрібно відновити, то логічно відновити зелену металургію відповідно до нових технологій. Наше бачення полягає в тому, щоб побудувати екологічно чисту сталеливарну промисловість в Україні», — сказав він. Зокрема, це дозволить країні стати найдешевшим у світі постачальником так званої «зеленої» сталі — виробленої без використання викопного палива — і значною підтримкою зусиль Європи з декарбонізації, які спонукають інвестиційний поштовх у нові вітрові, сонячні, атомні станції та гідроенергетику. Багато зі старих металургійних заводів країни, які постраждали, були побудовані в місцях, які створювали їх залежність від вугілля як джерела енергії, але тепер вони можуть будуватись ближче до родовищ залізної руди та подалі від Донбасу. Щоб допомогти залучити 20-40 мільярдів доларів початкового фінансування, Україна планує створити коаліцію зацікавлених сторін у промисловості, державному та приватному секторах для розробки плану, включно з виконанням початкової роботи над проєктами. Підготовчі роботи, ймовірно, триватимуть рік-півтора, хоча, за словами Шурми, «якщо бути чесними, фактичне будівництво розпочнеться лише після закінчення війни». Очікується, що офіційні особи з понад 60 країн відвідають конференцію, а також провідні міжнародні установи, такі як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Шурма сказав, що це буде поєднання: фінансування від експортно-кредитних агентств в інших країнах; пільгове фінансування, що здійснюється через Український фонд розвитку; власний капітал діючих компаній; перехідне фінансування ЄС; кредити приватного сектора. Натомість Маттео Патроне, керуючий директор ЄБРР, сказав, що вкрай важливо зосередити увагу на необхідності залучення приватного сектора. Такі багатосторонні кредитори, як ЄБРР і Світовий банк, також посилять свою роль, щоб заохотити приватний сектор, забезпечивши нові схеми «страхування воєнних ризиків» від імені G7 та інших урядів-акціонерів. Очікується, що урядові посадовці та банкіри також обговорюватимуть гостре питання використання заморожених резервів російського центрального банку вартістю приблизно 300 мільярдів доларів. Хоча на даному етапі, ймовірно, не буде оголошено жодних кроків щодо цього. Нагадаємо, Європейський Союз пропонує пакет фінансової допомоги для України на наступні 4 роки у розмірі до 50 млрд євро.