Чи замислювались ви коли-небудь про те, скільки талановитих українців були привласнені собі Російською імперією та її культурою за часів свого жалюгідного існування? Протягом століть Російська імперія та її наступниця - Радянський Союз - систематично привласнювали собі українських митців, науковців та інших видатних особистостей. Ця практика не лише збіднювала українську культуру, але й створювала хибне уявлення про "велику російську культуру", яка насправді значною мірою базувалася на привласнених досягненнях інших народів. Як Росія привласнювала українську культуру протягом століть? Українська культура зазнавала утисків з боку Російської імперії протягом багатьох століть. Росія забороняла її, висміювала, привласнювала талановитих митців та фізично знищувала їх. Тривале колоніальне панування та цілеспрямована політика "висмикування талантів" з "провінції" до "центру" відірвали багатьох видатних особистостей від українського коріння, перетворивши їх на постаті "загальноросійського" масштабу. Приклади привласнення українських митців Росією Олександр Тарковський (1862 - 1924) Родина Тарковських є яскравим прикладом такого привласнення. Олександр Тарковський, поет та громадський діяч, походив з Кіровоградщини. Його син, Арсеній Тарковський, також став відомим поетом та перекладачем. Однак онука Олександра, режисера Андрія Тарковського, вже знають як російського митця. Як так відбулось, що дід був українцем, батько також, а ось онук став москалем? Так за два покоління відбулася зміна національної ідентифікації. Архип Куїнджі (1841 - 1910) Архип Куїнджі - всесвітньо відомий пейзажист грецького походження, народжений у передмісті Маріуполя. Незважаючи на те, що значну частину свого життя Куїнджі провів у Петербурзі, де викладав в академії мистецтв, він ніколи не забував про своє українське коріння. Художник часто повертався в Україну для роботи над пейзажами, особливо любив зображувати Дніпро та степи. Велика кількість його полотен була присвячена саме Україні та Криму. Архип Куїнджі також створив портрет Тараса Шевченка, хоча це не було його основним жанром. Портрет, створений у 1875 році, зображує Кобзаря в останні роки його життя. Куїнджі намалював Шевченка в характерній для нього смушевій шапці та кожусі, передавши всю глибину погляду та внутрішню силу Тараса Григоровича. На жаль, у 2022 році музей імені Куїнджі в Маріуполі був знищений російськими окупантами внаслідок прямого влучання авіабомби. Музей містив безліч експозицій, які розповідали про життя і творчість відомого українця. Хоча оригінальних робіт Куїнджі в музеї на момент удару не було, там зберігалися оригінальні полотна інших видатних українських художників, доля яких наразі невідома. Іван Крамський (1837 - 1887) Іван Крамський - видатний художник, якого росіяни також вважають своїм. Але сам Крамський про своє українське походження ніколи не забував. Він народився у козацькій слободі Нова Сотня на Східній Слобожанщині, а його мати належала до старовинного козацького роду. Крамський створив один з найвідоміших портретів Тараса Шевченка, який довгий час висів у кожному українському шкільному класі. Хоча Крамський ніколи особисто не зустрічався з Кобзарем і писав портрет вже після його смерті, орієнтуючись на фотографії та спогади сучасників. Сьогодні оригінал цієї картини зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Ілля Ріпин (1844 - 1930) Ілля Ріпин - один з найвидатніших представників українського мистецтва, якого Росія зробила своїм "Рєпіним". Народився він у Чугуєві на Харківщині в сім'ї нащадка козацького роду. Початкову художню освіту отримав у Чугуєві від українського художника Івана Бунакова. Хоча значну частину життя Ріпин провів у Росії та Франції, він часто повертався до української тематики у своїй творчості. Його найвідоміша картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану" (1880-1891) була створена після дослідницької експедиції на землі колишньої Запорізької Січі. Цікаво, що робота над "Запорожцями" припала на період після підписання Емського указу, який забороняв усе українське. Проте "Рєпін" продовжував писати листи українською мовою, про що свідчать архівні документи. Так, може "Рєпін" все-таки Ріпин? Соня Делоне (1885 - 1979) Соня Делоне - художниця та модельєрка, народжена в Одесі. Вона була першою жінкою, чия виставка експонувалася в Луврі. У російській вікіпедії її називають "русско-французской художницей", але сама Делоне у своїх спогадах ніколи не називала себе росіянкою. Натомість вона часто згадувала про своє українське дитинство та вплив української культури на її творчість. Чому Соня Делоне раптово стала росіянкою, відомо, мабуть, тільки московитам.