Сьогодні, коли війна руйнує звичну стабільність, ми шукаємо не абстрактні ідеї, а конкретних людей, чий приклад може стати для нас опорою у час постійних викликів. Виставка «Постать», що відкрилася 27 січня у галереї ZAG у виставковому просторі ZAS, народилася саме з цього запиту — знайти тих, хто не боявся відповідальності, робив вибір і брав на себе тягар служіння. Так у центрі експозиції постали п’ять унікальних долей родини Шептицьких. Від духовних лідерів митрополита Андрея та священномученика Климентія до генерала Станіслава та меценатів Леона й Олександра. Це історія про те, як особистий вибір кожного брата формував фундамент цілої спільноти. Мистецький проєкт прагне заповнити прогалину в культурній пам’яті, повертаючи цим постатям їхню видимість. Історія цієї виставки розпочалася на початку грудня минулого року, коли до нашої галереї звернувся нащадок роду — Ян Шептицький. Його пропозиція розповісти про своїх предків стала для нас справжнім викликом і натхненням. Ми зрозуміли: неможливо говорити лише про одну постать, не згадавши коріння. Так виникла ідея представити родину Шептицьких як цілісний феномен — систему родинних зв’язків, де кожен із п’яти братів обрав свій унікальний шлях служіння. Унікальність проєкту «Постать» у тому, що ми вперше зібрали в одному просторі образи всіх братів. Проте я, як кураторка, усвідомлюю: ця виставка не є крапкою. Вона — початок великої розмови про те, як родинна єдність і моральний вибір допомагають вистояти в моменти історичних зламів. Це не просто ретроспектива, це урок відповідальності для кожного з нас сьогодні. Процес підготовки виставки став справжнім дослідженням. Ми поставили собі за мету: або знайти існуючі художні висловлювання, або надихнути сучасних авторів на створення нових образів. Доленосною стала зустріч із Оленою Білоус, авторкою проєкту «Молитва до митрополита. Софія». Завдяки її сприянню, вагому частину експозиції склали роботи, присвячені Софії Шептицькій (з роду Фредро). Це дозволило нам вибудувати виставку не просто як експозицію портретів, а як історію роду, що починається з материнської любові та виховання. Мистецький простір галереї ZAG став місцем зустрічі мистців ХХ століття та сучасних художників. Глядач бачить класичний портретний живопис Любомира Медвідя, Василя Дядинюка, Михайла Мороза, Петра Сипняка, Василя Заблоцького та Остапа Лозинського, що створює іконографічну опору. Водночас сучасні митці — Костянтин Маркович, Юрій Смольський, Іванна Крип’якевич-Димид, Олександр Гончарук, Левко Микитич, Денис Тимчишин, Денис Шиманський, Олег Денисенко та Віталій Гайдар — працюють через символ та метафору. Художні медіуми варіюються від живопису й графіки до скульптури та колажу, що дозволяє відчути постать не як статичну картинку, а як живий досвід. Проєкт не був би можливим без залучення експертного середовища та духовенства. Окрім сприяння Владики Ігоря Возьняка та отця Йосафата Войтека, ігумена Унівської лаври, важливим партнером для нас став Михайло Перун, заслужений працівник культури України, доцент УКУ та президент Фундації «Андрей». Його знання та підтримка допомогли глибше осмислити історичний контекст життя родини. Особливий акцент я, як кураторка, хотіла зробити на темі братерства. У родині Шептицьких ми бачимо єдність різних шляхів задля спільної справи, адже сьогодні для українців «брат» — це не лише про кров, а про жертовність і вірність цінностям, які Шептицькі пронесли крізь епоху воєн та розпаду імперій. Саме тому «Постать» — це не лише про збереження минулого, а й про урок для теперішнього, про те, які орієнтири ми обираємо та за які готові нести відповідальність.