• Головна
  • Блоги
  • Економічний форум в Карпачі: про які економічні тренди говорить Центрально-Східна Європа

Економічний форум в Карпачі: про які економічні тренди говорить Центрально-Східна Європа

Економічний форум в Карпачі: про які економічні тренди говорить Центрально-Східна Європа

Що таке Економічний форум в Карпачі та чому він важливий для України?

ХХХ Економічний форум в Карпачі (Республіка Польща) – продовження форумів, що традиційно проводилися в Криниці-Здруй від самого початку аж до 2019 року. Чому Форум перенесено зі сходу Польщі на захід, в Нижню Сілезію? Можна припустити, що організатори, зберігаючи традицію і формат проведення форуму, хотіли вдихнути нове життя в цей захід та зробити його ще більш масштабним. На найближчі кілька років цей форум також заплановано проводити в Карпачі.

Цьогорічний форум налічує близько 3000 відвідувачів, 23 одночасних панелі та масу додаткових паралельних заходів. Традиційно, цей форум відвідувало багато українських політиків, які, як в рамках панелі по Україні, так і в рамках інших панелей, висловлювали свою думку. Варто зауважити, що цьогоріч українські політики також присутні, але їх могло би бути більше. Також на форумі присутні багато політиків з Угорщини, Чехії, а ще російські та білоруські опозиціонери. Цей форум є дуже важливий для України, адже фактично тут можна дізнатися про настрій і тренди як в Польщі, так і в сусідніх державах-членах ЄС.

Загальні тенденції в економіці

Можна виокремити щонайменше три загальні тренди – декарбонізація, цифровізація та економічний націоналізм.

Про Європейський Зелений курс та декарбонізацію говорили на більшості панелей – від пленарного засідання, що мало найвище політичне представництво, – до паралельних панелей по економіці, енергетиці, зовнішній політиці. Часами дискусії бували доволі гострими – аж до того, чи взагалі реалістичним є Європейський зелений курс і чи не нашкодить він розвитку економіки ще більше.

Звичайно, більшість визнає необхідність трансформації вугільної промисловості. Але бачення, що буде замість вугілля є фрагментарним і коливається – від атомних електростанцій до альтернативних джерел енергії. Наприклад, чітко було сказано, про те, що Європейський Зелений курс здорожчує будівництво доріг, а, отже – інфраструктура розвиватиметься повільніше.

Про цифровізацію також згадували практично всюди – від панелей про інноваційність та економіку до панелей про енергетику. Розвиток технологій, особливо інноваційних технологій – запорука успішності Європейського Зеленого курсу. Також окремо працювала панель по кібербезпеці, в межах якої розглядали питання про кіберзлочинність, цифровий суверенітет та цифрову солідарність. Навіть на панелях, які стосувалися економічної політики, про що піде мова далі, згадувалися польські програмні рішення як ключ до успіху польської промисловості.

Хоча і не було окремої панелі про економічний націоналізм, але тематика йшла лейтмотивом усюди: від дискусії про те, як нарощувати експорт малих і середніх виробників у Польщі – до того, як розвивати інноваційність та залишати додану вартість в Польщі. Про міжнародні торговельні бар’єри також часто згадувалося. Цікаво, що про економічну політику розмовляли як в межах напрямку по економічному розвитку, так і в межах розмова про безпеку. А це наштовхує на думку, що для поляків економічний розвиток та доступ на ринки потроху стає безпековим питанням. Питання економічного націоналізму найкраще було розглянуто на панелях по “Made in Poland”, куди були запрошені власники та найвищий менеджмент провідних фірм Польщі, як-от FAKRO, Adamed, LPP, Biedronka, а також представники влади.

Бізнес поділився своїми секретами успіху на зовнішніх ринках. Наприклад, LPP (українцям ця компанія відома завдяки торговельним маркам Reserved, Mohito) використовує власні розроблені програмні рішення (навіть – алгоритми) для визначення потрібного асортименту в певній країні і швидке технологічне оновлення (власний ІТ-відділ) дає змогу бути попереду. Також представник LPP зазначив, що для відкриття магазинів за кордоном компанія бере своїх польських підрядників (ремонт, виробництво меблів для магазинів), щоб допомогти їм вийти на зовнішні ринки. Українці також могли би запозичити таку солідарність.

Власник Biedronka (тепер є частиною португальської дистрибуційної мережі) зазначив, що магазини запроваджують спеціальні програми для підтримки польських харчових виробників (спеціалізовані полиці в магазинах, виставкові полиці в межах їх іноземної мережі за кордоном).

Дуже цікавою була презентація власника FAKRO, котрий приніс діаграму з розписаним ланцюгом доданої вартості продукції та розподілом маржі по різних державах. Ключовий меседж – уряд, органи місцевого самоврядування мають працювати над тим, щоб збільшувати розмір маржі, що залишається в Польщі. Для цього потрібно вирощувати вертикально-інтегровані польські глобальні компанії.

Також цікавою була дискусія про відмінності між Made in Poland і Designed in Poland – панелісти дійшли висновку, що найбільшу маржинальність дає саме дизайн, інтелектуальна частина продукції. Для українців може бути цікаво теж, що наш, український ринок, нарівні з Молдовою поляки розглядають як стартовий для експорту та заохочують своїх виробників експортувати хоча би до України.

Що ж можуть робити уряд та органи місцевого самоврядування для підтримки експортерів  

Чітко звучав меседж до уряду про те, що необхідно вирішувати проблеми експортерів з сертифікацією товарів на зовнішніх ринках. Також органи місцевого самоврядування повинні допомагати експортерам. У Польщі на рівні воєводств органи місцевого самоврядування приймають спеціальні програми підтримки експорту – це є і співфінансування участі у виставках, і іноземні торговельні місії (щодо цього було окремо зазначено, що успіх місії залежить від вибору компаній, що справді здатні зайти на відповідний ринок) та навіть представництва закордоном. Тому ухвалення регіональної програми підтримки експортерів на Львівщині – це вимога часу.

Ринки у фокусі для польських компаній – Близький Схід та Азія з огляду на їх вищу маржинальність. Окремо було вказано, що органи місцевого самоврядування мають збирати експортні проблеми бізнесу і передавати їх уряду, щоб той зайнявся їх вирішенням, бо саме вони є найближчими до бізнесу.

Підсумовуючи, нам, українцям, варто розуміти, що з огляду на вищеперелічені тренди, конкуренція на світових ринках буде тільки загострюватися. Тому нам усім, органам місцевого самоврядування та уряду, потрібно добре попрацювати, щоб залишатися конкурентними. Для бізнесу доброю новиною є те, що власне технологічний розвиток України може стати запорукою успіху експортерів України на зовнішніх ринках.

Блоги

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності