Наприкінці серпня під час воркшопу "Інструменти державної та регіональної підтримки експортної діяльності у Львівській області", який організувала Львівська обласна адміністрація з моєї ініціативи провели опитування учасників щодо формату та заходів підтримки експортерів. Результати виявилися доволі цікавими. Передовсім, серед усіх, хто заповнили опитувальник, переважну більшість становили компанії, що експортують. Невелика кількість анкет, близько 25%, від компаній, котрі лише планують експортувати. Якщо говорити про товарну структуру експорту, то анкети заповнили представники як експортерів сільськогосподарської продукції, так і промислових товарів. На жаль, практично не було відповідей експортерів послуг. Географія Географічна структура експорту загалом відповідає загальній статистиці по експорту зі Львівщини. Наприклад, що в основному львівські експортери везуть товари до держав-членів ЄС. Та не може не тішити тенденція до розширення географічної структури експорту. Так, по одній компанії вказали, що експортують до Вірменії, Перу, Білорусі, Таджикистану, Лівії, Канади, Південної Африки, Австралії, Туреччини, В'єтнаму, Кувейту, ОАЕ, Ліберії, Сирії, Сенегалу, Норвегії. Близький Схід та Азія теж були зазначені як експортні регіони. Регіональна підтримка Цікаво те, що абсолютна більшість підтримує ухвалення Регіональної програми підтримки експорту Львівщини. Правда, щодо заходів, які мають бути в цій програмі, – думки різняться. Так, значна частина підтримує співфінансування областю участі у торговельних місіях, виставках. Також більшість респондентів очікують на інформаційну підтримку, пошук інвесторів та партнерів, пошук контрагентів, нових ринків збуту, здійснення первинних представницьких функцій компанії та офіційні рекомендації. Також експортери очікують на допомогу в сертифікації, поповнення обігових коштів, допомозі при перетині кордону і легалізацію діяльності компанії за кордоном, навчання та семінари. Також респонденти очікують, що регіональна влада допоможе зі сертифікацією та з доступом до каталогів і тендерів, співфінансуванням у виставках, торгових місіях, допоможе з рекламними та інформаційними заходами, з пошуком клієнтів, в міжнародній комунікації, відкриттям і пошуком нових ринків збуту, базою дистриб'юторів на зовнішніх ринках, навчанням. При цьому співфінансування участі у виставках у розмірі навіть 75 тисяч гривень буде відчутною допомогою для більшості опитаних. Один учасник цікаво відповів, що розмір суми співфінансування не важливий, головне, щоб був результат. Щодо співфінансування сертифікації товарів, то тут думки серед експортерів поділились: якщо великі експортери не вбачають в цьому потреби (очевидно, їх продукція вже сертифікована), то маленьким і середнім компаніям таке співфінансування буде цікавим. Представництва за кордоном Респондентів запитували чи доцільно відкривати спеціалізоване торгове представництво Львівської області за кордоном. Більшість опитаних позитивно оцінили такий захід. Утім зазначили, що необхідне реальне, а не номінальне функціонування такої інституції. Щодо розташування, то тут думки опитаних розділились. Більшість все-таки бачать Європу як локацію для такого представництва,. Такі регіони як США, Азія та Близький Схід набрали практично однакову кількість відповідей. Щодо конкретної держави розташування, то тут традиційно велику підтримку отримали класичні давні ринки для львівських експортерів – Німеччина та Польща. Водночас називали і такі держави, як Канада, Саудівська Аравія, Близький Схід (Кувейт), Уругвай, Казахстан, Молдова, В'єтнам, ОАЕ, Ліберія. Очевидно, що вибір таких локацій мав би здійснюватися на підставі розробленої Експортної стратегії Львівщини, де було би визначено пріоритетні регіони, де є значний потенціал розвитку міжнародної торгівлі з виробниками Львівщини. Топ-3 послуги, які таке представництво мало би надавати, це: пошук ділових партнерів, інформування про торговельні виставки та проведення маркетингових досліджень. Водночас, навіть такі, здавалось би, прості послуги, як переклад чи наявність приміщення для проведення ділових зустрічей, також отримали підтримку. Стосовно е-комерції, тут більшість відзначила, що було би корисно дізнатися про особливості торгівлі на глобальних платформах типу Amazon, Alibaba. Лише дві компанії зазначили, що вже користуються такими платформами. Також близько половини опитаних відзначили, що їм було би корисне співфінансування для реєстрації географічного зазначення за кордоном. Також окремо компанії-експортери акцентували на необхідності проведення міжнародних виставок у Львові. А це означає, що будівництво нового сучасного експоцентру – це також захід, який би підтримав експортерів і дозволив організовувати масштабніші заходи у Львові. Наприклад, великі спеціалізовані міжнародні виставки для зустрічі з дистриб’юторами та партнерами із-за кордону. Підсумовуючи, експортери чітко сигналізували про необхідність прийняття програми з підтримки експорту та про те, що заходи, які будуть там передбачені, будуть затребуваними. Тому тепер важливо ще і в реальності створити цю синергію влади і бізнесу задля зростання експорту.