Коли в лютому цього року Еммануель Макрон заявляв про можливість введення французьких військ в Одесу, практично всі сприйняли це як блеф та промацування «червоних ліній» Кремля. Але в його словах є практичне підґрунтя. Це «Міхайл Когелнічану». Найбільша база НАТО за 110 кілометрів від українського Ізмаїлу В Румунії розпочалася реконструкція військової бази «Mihail Kogălniceanu» поблизу Констанци, яка має стати найбільшою базою НАТО в Європі. Проєкт оцінюється у 2,7 мільярда доларів та повністю фінансується румунським урядом. Нова військова база займатиме площу майже 3000 гектарів з периметром понад 30 кілометрів, значно перевершуючи відому авіабазу «Rammstein» у Німеччині. Окрім військової інфраструктури, румунська база матиме розвинену цивільну: школи, дитячі садки та магазини. За попередніми оцінками, база буде здатна прийняти 10 000 військовослужбовців разом з їхніми родинами. Проєкт створення цієї «фортеці НАТО» був запропонований як відповідь на російське вторгнення в Грузію у 2008 році та анексію Криму у 2014 році. Після цього бойові підрозділи низки країн-членів НАТО, включаючи США, Канаду, Велику Британію, Італію та Німеччину, по черзі підтримували румунські військово-повітряні сили у захисті південно-східного флангу НАТО, включаючи повітряний простір над Чорним морем. Після початку повномасштабної війни в Україні літаки НАТО відіграють важливу функцію, забезпечуючи повітряне спостереження за російською діяльністю в акваторії Чорного моря. Відповідно, нова база забезпечить Румунії нові можливості в архітектурі безпеки НАТО та значно посилить її позиції у Чорному морі. Зараз на цій авіабазі розміщено близько 5 000 військовослужбовців з різних країн НАТО, з яких приблизно 2 000 – це американці. Стратегічне значення бази Крім присутності на східному фланзі Альянсу, функціонування такої бази необхідно для планування та реалізації військових операцій НАТО на Близькому Сході. Сирія, хусити, трафік суден в Червоному морі – це неповний перелік можливих операцій, де може застосовуватися авіація та інші підрозділи НАТО в наступні роки. Та й час підльоту з «Rammstein» значно перевищує такий же ж виліт з Констанци. А це паливо, ресурс устаткування, логістичні затрати та особливо час. Крім того, рішення НАТО посилити свою присутність у Румунії дозволить менше покладатися на підтримку Угорщини. Авіабаза «Pápa» (Magyar Honvédség Pápa Bázisrepülőtér) на заході країни зараз є дуже важливою для Альянсу, оскільки саме там розміщений об'єднаний парк вантажних літаків Boeing C-17 Globemaster. Однак неоднозначна позиція тамтешнього прем'єра Віктора Орбана вже давно зіпсувала відносини Будапешта з ключовими партнерами. Проте повернемося до Макрона і його заяви. Якби у 2022 році російська армія змогла десантуватися на одеське узбережжя та захопити південь області, то відстань від українського кордону до румунської авіабази становила б трохи більш як 100 кілометрів. Що це означало б на практиці? Постійне близьке сусідство зі стратегічним противником. Стеження за нею усіма наявними способами. Радіоелектронну боротьбу. Надто короткий час для реагування на можливий удар балістикою. В епоху стрімкого розвитку технологій кожен кілометр має значення. Для довідки: авіабаза в Лієлварде в Латвії розташована за 200 кілометрів від кордону з РФ, а авіабаза в Емарі (Естонія) – за 185 кілометрів. Це може здаватися несуттєвим, але маємо трагічний приклад. Ми досі не можемо захистити Харків від балістичних ракет, навіть завдяки декільком установкам «Patriot». Причиною є надто близька відстань до кордону з РФ та час підльоту ракет з комплексів С – 300, що знаходиться в діапазоні 45 – 55 секунд. Крім того, в серпні цього року, в повіті Тулча (Румунія), лише за 25 км від кордону, розмістили новітню станцію радіолокації LANZA LTR-25, яка зможе контролювати небо не тільки над західною частиною Чорного моря, а й над усім Кримом. Дальність дії РЛС становить близько 450 км. Профільні фахівці кажуть, що цей радар володіє підвищеною роздільною здатністю і здатен відрізнити навіть типи безпілотників в акваторії Чорного моря. Все-таки заяву французького президента слід сприймати метафорично, але зрозуміло одне: анексувати Одесу та регіон Росії Захід принципово не дозволить. Згадаймо, як вже на третій місяць війни, коли всі наявні тепер у нас типи озброєнь тільки обговорювалися, Данія оперативно надала пускові установки та протикорабельні ракети AGM/RGM/UGM-84 «Гарпун» для захисту українського узбережжя. І ніхто тоді не переймався витоком секретних технологій або часом навчання українських операторів. Було завдання – закрити узбережжя, з яким успішно впоралися. Східний фланг НАТО не тільки реципієнт військової допомоги Попри те, що інформація про проєкт розширення бази викликала значне занепокоєння у російських чиновників, а заступник голови комітету у міжнародних справах Ради Федерації РФ Андрій Климов попередив, що база «швидше за все, стане однією з перших цілей для ударів у відповідь», за останні роки Румунія продемонструвала, що вона також є гарантом безпеки для союзників по НАТО в регіоні. Країна значно зміцнює своє значення для Альянсу на десятиліття наперед. Розгортання американських стратегічних бомбардувальників B-52 Stratofortress, здатних нести ядерну зброю, у складі 20-ї експедиційної бомбардувальної ескадрильї ВПС США у Румунії під боком у РФ демонструє готовність до координації та захисту Альянсу на східному фланзі. Автор – Юрій Мариняк IQ-аналітика Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA