У Львові, на території колишнього тепличного господарства «Провесінь» є чотири озера, про існування яких більшість львів’ян навіть не підозрюють. І не тому, що це дрібні водойми — їхня загальна площа сягає майже 12 гектарів. Десятиліттями ці озера відгороджені від людей бетонним муром. Спершу їх використовувала агрофірма, згодом два із них продали фірмам-забудовникам, які зводять тут закриті житлові комплекси. Ініціативні мешканці Лисиничів роками борються за те, щоби водойми стали відкритими для громади. Однак не отримують сприяння від влади Львова. Минулого року поліція почала розслідування законності приватизації території з озерами, а нещодавно суд наклав арешт на водойми як речові докази у кримінальному провадженні. Ми вирішили з’ясувати, хто стоїть за приватизацією водойм та масштабною забудовою. Як мешканці Лисиничів борються за озера У 2023 році мешканці Лисиничів створили ініціативну групу: обійшли будинки, зібрали підписи, зібрали установчі збори і відправили протокол зборів до міської ради. Ініціативна група домагається повернення всіх чотирьох озер громаді і перетворення їх на рекреаційну зону. «Нехай тут буде якась невеличка плата, ми розуміємо, що це безкоштовно не робиться. Можливо, знайти якихось інвесторів, але не забудовників, які потім обмежать доступ», — каже учасниця групи Оксана Козлова. Ще один аргумент на користь відкритого доступу до водойми — пожежна безпека. Місцеві мешканці неодноразово були свідками того, як бетонний мур ускладнював роботу рятувальників, що приїжджали боротись з наслідками ворожих обстрілів. «В нас був «прильот» в нашу підстанцію. Гасити було дуже важко, тому що пожежники через паркан не мали доступу до водойми. Палала хата в нас, теж був «прильот» – теж були проблеми з тим, щоби забрати воду пожежникам», — розповідає Оксана Козлова. У серпні 2023 року після звернень мешканців Лисиничів, Національна поліція почала розслідування обставин приватизації 120 гектарів території разом з озерами. Кримінальне провадження відкрили за статтею про підробку документів. Через рік, наприкінці серпня 2024 року слідча суддя наклала арешт на усі чотири стави як речові докази. «Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок підробки документів, вчиненої невстановленими особами за попередньою змовою групою осіб, земля площею 120,7 га, …на якій розташовані озера на Тракті Глинянському у м. Львові, всупереч вимог земельного законодавства перейшла у приватну власність юридичних осіб», — йдеться в ухвалі суду. Озера, що стали «об’єктами нерухомості» Історія із втраченими для Лисиничів озерами почалася ще за часів Радянського Союзу. У 1978 році Президія Верховної ради УРСР своїм указом включила у межі Львова серед іншого понад 100 гектарів території тодішнього радгоспу «Львівська овочева фабрика». Тоді ж територію з чотирма водоймами обнесли бетонним парканом і мешканці втратили до них доступ. Воду зі ставків радгосп використовував для вирощування овочів у теплицях. У 1988 році радянська влада перетворила радгосп на агрофірму «Провесінь. А вже після розпаду СРСР, у 1996 році Фонд держмайна своїм наказом перетворив в процесі приватизації агрофірму «Провесінь» у ВАТ «Агрофірма Провесінь». І передав новоствореному акціонерному товариству нерухоме майно. Разом з виробничими приміщеннями у власності акціонерного товариства зареєстрували і чотири водойми. Тодішній реєстратор в описі різних об’єктів нерухомого майна агрофірми вказував ставки як складові частини теплиць і нежитлових приміщень. Так водойми в реальності перетворились в реєстрах на об’єкти нерухомості. «Провесінь» для міліонерів У лютому 2012 року Львівська міська рада за згодою ВАТ «Агрофірма Провесінь» вилучила з її власності понад 39 гектарів землі, і тією ж ухвалою передала вже комунальну ділянку в оренду іншому підприємству— ТзОВ «Провесінь-Агроінвест». При цьому депутати затвердили зміну цільового призначення ділянки із сільськогосподарського виробництва на житлову забудову. Орендну плату встановили в розмірі земельного податку: це найнижча ціна оренди, передбачена законом. Поблизу цієї території розташовані три із чотирьох приватизованих водойм площею 1,8, 2,6 та 2,9 Га. Дві із них залишаються у власності ПАТ «Агрофірма Провесінь», ще одна належить ТзОВ «Провесінь Агроінвест». У лютому 2019 року виконком Львівської міськради надав товариству «Провесінь-Агроінвест» містобудівні умови та обмеження на будівництво першої черги котеджного містечка. У квітні 2021 року забудовник отримав від виконкому ще шість рішень про містобудівні умови і обмеження загалом на 100 корпусів садибної забудови. А в листопаді того ж року – на зведення 9-поверхового житлового будинку. У жодному з рішень міська влада Львова не висувала умов про відкритий доступ до водойм. Зараз на цій ділянці вже зведений житловий комплекс «Провесінь»: обгороджене котеджне містечко з охороною. Вартість садиби у «Провесні» стартує від 93 тис. доларів, а наявність озер рекламують як перевагу для покупців нерухомості. Доступ до озер мають лише мешканці містечка, сторонніх людей, зокрема, мешканців Лисиничів, туди не пускають. Втім, нам вдалось на кілька хвилин потрапити на закриту територію і побачити як виглядають зараз приватні озера. За даними аналітичного порталу YouControl, 64% ТзОВ «Провесінь-Агроінвест» належать львівському підприємцю Тарасу Квасниці, який є бізнес-партнером відомого бізнесмена Володимира Матківського. Зокрема, Квасниця та Матківський разом володіють ТОВ «Молочні ріки», що займається розведенням корів. Ще 18% статутного капіталу «Провесінь-Агроінвест» належить будівельній компанії «Нове місто», власником якої є Павло Власюк. Він також пов’язаний з Володимиром Матківським. Так, Власюк володіє 5,2% власності компанії з управління активами «Приват капітал», яка на 67% належить ТОВ «Львівське фондове агенство», співласником якого, у свою чергу, є Володимир Матківський із часткою 25,2%. У 2020 році Павло Власюк балотувався від Української галицької партії до Зимноводівської сільської ради, однак стати депутатом йому не вдалось. Сама КУА «Приват Капітал» через свій інвестиційний фонд «Скриня» володіє ще 18% ТзОВ «Провесінь-Агроінвест». Доля «Ставка №3» Якщо три озера у Лисиничах сховані від людського ока, то до четвертого, найбільшого (площа понад 4 гектари), фактичний доступ таки є. Хтось пробив діру у бетонній огорожі, і через неї рибалки та відпочивальники можуть потрапити на берег водойми. Хоча місцеві переконані, що можуть втратити навіть такий доступ до занедбаного озера. Адже воно теж перебуває у приватній власності, і власник має намір влаштувати біля нього ще одну масштабну житлову забудову. Маючи приклад із озерами у «Містечку Провесінь», а також озером у Винниках, місцеві мешканці переконані, що у них заберуть доступ і до цієї водойми. Власником водойми є ТзОВ «Тракт Інвест Груп», зареєстроване у Львові 24 травня 2021 року. Судячи з назви, підприємство створили під проєкт забудови на Тракті Глинянському. У жовтні того ж року «Тракт Інвест Груп» за договором купівлі-продажу з ПАТ «Агрофірма Провесінь» стає власником половини теплично-овочевого комбінату, а в червні 2022 року — купує другу половину споруди. Її загальна площа майже 67 тисяч кв. м., і складовою частиною цієї споруди вказаний «Ставок №3». Щоби перетворити тепличний комбінат на квартал житлової забудови, забудовнику потрібна низка рішень місцевої влади. Цей процес починається у травні 2023 року: «Тракт Інвест Груп» звертається до міської ради по дозвіл на розроблення проєкту землеустрою. Відповідне рішення міська рада надає у вересні того ж року. 16 травня 2024 року Львівська міськрада затверджує проєкт землеустрою та надає Тракт Інвест Груп в оренду на 10 років ділянку біля озера площею 4,8 га. Це частина території, на якій розташовані старі теплиці. У цьому проєкті землеустрою змінене призначення ділянки: замість земель сільськогосподарського призначення — землі житлової та громадської забудови. У цій ухвалі міська рада зобов’язала підприємство «облаштувати територію навколо водойм … власником яких є це підприємство». А після виконання цієї умови – «забезпечити загальний доступ до водойм, передати їх у комунальну власність та здійснювати їх утримання». Таке формулювання залишає юридичну лазівку для Тракт Інвест Груп. Адже процес облаштування території може тривати невизначений період часу. Співвласник підприємства Андрій Жук у коментарі LVIV.MEDIA запевнив, що має намір почати облаштування озера одночасно з початком житлового будівництва біля нього: «це не буде так, що я собі тут збудував (житло — ред.), а потім ми вам наобіцяли і колись там буде. Ми паралельно з тим, як приступим до будівельних робіт — приступим до облаштування озера». За його словами, першу частину берега озера відкрити для загального доступу можна буде орієнтовно упродовж двох років. Він також підтвердив готовність передати його у власність громади, мовляв йому цікава не так сама водойма, як комерційна нерухомість біля неї. «Мене цікавить комерційна зона. Яка мала би функціонувати тільки за рахунок того, що тут має бути певний потік клієнтів. Торговий центр, спортивний, лікарня, кінотеатр, підземні парковки... Оце я хочу в майбутньому взяти в оренду. Але не озеро. Озеро мені не потрібне як таке», — сказав Андрій Жук. Хто забудовує «Провесінь» За даними аналітичного порталу YouControl, статутний фонд ТзОВ «Тракт Інвест Груп» складає 10 тисяч гривень. 90% частки підприємства належить Ніні Жук. Ще тисячу гривень до статутного фонду вніс інвестиційний фонд «Палермо». Зараз «Палермо» належить синові Ніни Жук Андрієві Жуку. Це товариство має зв’язок, який може пояснити лояльне ставлення до забудовника з боку міської влади. До листопада 2020 року власником фонду «Палермо» був Андрій Журжій — відомий підприємець, який також був народним депутатом і входив до парламентської фракції «Самопомочі», партії заснованої міським головою Львова Андрієм Садовим. Андрій Жук у розмові з LVIV.MEDIA заперечив зв’язок із Андрієм Журжієм: «Це не має ніякого відношення, я його (інвестиційний фонд — ред.) просто купив. Просто створювати фонд дуже довго , коли ти купуєш діючий — то це швидше. Я навіть не знаю, хто такий Андрій Журжій». Станом на зараз «Тракт Інвест Груп» ще не має містобудівних умов і обмежень. Але, схоже, у підприємстві не сумніваються, що отримають від міської влади потрібні їм дозволи. Представники компанії презентували на зустрічі із мешканцями Лисиничів свої наміри щодо забудови території. Із оприлюднених на зустрічі графічних матеріалів випливає, що тут хочуть побудувати 18 житлових будинків від шести до дев’яти поверхів. Крім житла забудовник пообіцяв місцевим побудувати на території дитячий садок і, звісно, облаштувати озеро: у презентації згаданий причал для човнів, набережна, оглядовий майданчик, вейкбординг і два ресторани з терасами. Однак не всі мешканці Лисиничів вірять у наміри забудовника. Місцева активістка Віра Чайка розповідає, що перед приєднанням Лисиничів до Львівської міської громади мер Львова Андрій Садовий обіцяв домогтися повернення озера громаді, однак не виконав обіцянки: «Коли агітували, мер міста тут був, він обіцяв озеро облагородити, почистити, зробити тут гарну відпочинкову зону. А в 21 році ми по цьому питанню були на прийомі в Юрія Лукашевського. І він нам те саме обіцяв. Він обіцяв, що це все залишиться в комунальній власності, що це буде доведено до ладу, і все буде в законному полі, і ці водойми віддадуть громаді як відпочинкову зону. А чим закінчилось? Що вони знайшли якусь сумнівну фірму-забудовника, а тепер намагаються нас ощасливити тим, що забудовник приносить красиві цяцьки. Картинки, яким гріш ціна». Після судової ухвали про арешт водойм «Тракт Інвест Груп» спробував її оскаржити, однак апеляційний суд залишив ухвалу без змін. Юрист підприємства Роман Попко стверджує, що це судове рішення шкодить репутації забудовника. Мовляв, законність приватизації ніхто не ставив під сумнів, допоки вони не купили тут нерухомість з водоймою. «Ми в законний спосіб купили (приміщення комбінату зі ставком, — ред.) А вони там рік щось собі роблять за спиною... Просто для нас найгірше, що це – репутаційний ризик, що в ЗМІ з’явилося формулювання: «вкрали ставки». Наприклад, «забудовник вкрав ставок» І все, вже люди нам кажуть: «ну ви ж вкрали ставки». А те що «Провесінь» понад 20 років володів цими ставками — то ніхто не питає», — сказав Роман Попко. Позиція міської влади Однак навіть якщо слідство встановить особи правопорушників та доведе їхню вину у суді, це не означатиме повернення озер у власність громади. Для цього потрібно через господарський суд витребувати майно із чужого незаконного володіння. Зробити це могла б Львівська міська рада. Однак не робить навіть спроби. Депутат міської ради від «Самопомочі» та голова Личаківської райадміністрації Юрій Лукашевський, схоже, зайняв у цій історії позицію спостерігача: «Не маю наміру ставати на чиюсь сторону. Якщо ці активні мешканці дійсно праві і доведуть це в суді, то ок. Громада від цього не програє — отримаємо озеро в комунальну власність. Якщо ж не доведуть, то будемо концентруватися на наших вимогах до забудовника». Ми попросили пояснити позицію міської влади заступника міського голови Львова з містобудування Любомира Зубача. Раніше він публічно виступав за збереження озер і відкритий доступ до них. Він відмовився від коментаря для LVIV.MEDIA, натомість коментувати ситуацію у Ратуші доручили директору департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради Тарасу Кубаю. Те, що міська влада не поспішає вимагати у власників передати водойми громаді, Тарас Кубай пояснив браком грошей: «На жаль бюджет Львівської міської територіальної громади не дає можливості їх утримувати в повній мірі, так як вони мали би бути як водні об’єкти з доступом, з забезпеченням безпеки. Тому можливо десь є раціональним те, щоби вони утримувалися і доглядалися, і в їхнє облаштування інвестувалися кошти підприємців, які є поруч». Тарас Кубай стверджує: міська влада дізналась, що чотири водойми є приватними, лише минулого року під час інвентаризації водних об’єктів. При цьому лише одна водойма розташована в межах сформованої земельної ділянки – тієї самої, яку «Провесінь Агроінвест» отримав в оренду у 2012 році. Чому тоді міська влада не ставила умов про відкритий доступ до водойм, Тарас Кубай відповісти не зміг, мовляв це відбулось задовго до того, як він зайняв свою посаду. Щодо найбільшого ставка міська рада отримала гарантійний лист від забудовника «Тракт Інвест Груп» із зобов’язанням облаштувати і відкриту водойму. Ще два озера належать «Агрофірмі «Провесінь», яка не зверталась до міськради по дозвіл на формування земельних ділянок, тому їхній юридичний статус залишається невизначеним. В реальності ж доступ до цих водойм мають лише мешканці закритого котеджного містечка. Прокуратура почала процес повернення озер На відміну від міської влади, повернути водойми у власність громади намагаєтья прокуратура. У березні 2025 року Господарський суд Львівської області відкрив провадження за позовом першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Івана Мартиняка. Прокуратура просить суд задовольнити цілу низку позовних вимог: визнати недійсним наказ Регіонального відділення ФДМУ 1996 року; скасувати державну реєстрацію права приватної власності; визнати недійсними договори купівлі-продажу та договору про поділ майна; скасувати ухвалу Львівської міської ради; визнати недійсним договір оренди землі; повернути земельну ділянку та водні об’єкти у власність територіальної громади При цьому прокуратура позивається відразу до п’ятьох відповідачів: Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; Львівської міської ради; ПрАТ «Агрофірма «Провесінь»; ТзОВ «Провесінь Агроінвест»; ТзОВ «Тракт Інвест Груп». Тут варто звернути увагу на те, що прокурор звернувся до суду самостійно, хоча уповноваженим на заявлення позову органом влади є Львівська міськрада. «Підставою одноособового звернення прокурора з позовом є неправомірність дій та рішень Львівської МР як державного органу, уповноваженого на заявлення цього позову, оскарження яких… є предметом позову», — цитує позицію прокуратури Господарський суд. Зараз цей позов перебуває на початковому етапі: підготовче засідання відклали до 23 червня. Зважаючи на тривалу і складну історію озер у Лисиничах, можна спрогнозувати, що судовий розгляд цієї справи триватиме кілька років. Наразі ж можна зробити висновок: системне нехтування інтересами громади, поєднане з непрозорими приватизаційними схемами призвело до того, що чергові водойми Львова опинилися у руках приватних забудовників. Тішить лише те, що ці озера не знищені, на відміну від ставків на вулиці Замарстинівській. Тепер відновлення доступу львів’ян до озер залежить від ефективності прокуратури та подальших дій міської влади, якій варто перейти від скарг на брак грошей до активного захисту громадських інтересів.