У Львові понад три роки триває запекла суперечка за те, кому мають належати так звані Нижні митрополичі сади — ділянка розміром понад два гектари у центрі міста, поблизу церкви Святого Юра. Львівська міська рада вважає цю землю комунальною і хоче віддати її у власність УГКЦ. Військова прокуратура натомість доводить, що ця ділянка перебуває у державній власності і повинна залишатись у користуванні Держспецзв’язку. Справу вже кілька років розглядають у судах, однак останнім часом мер Львова Андрій Садовий надав цій історії політичного забарвлення. До 1951 року Нижні митрополичі сади належали до комплексу церкви Святого Юра – головного храму Української греко-католицької церкви. У 1951 році тодішній виконком Львівської міської ради закріпив цю ділянку за Львівським обласним управлінням зв’язку. Згодом на базі цього управління було створено державне підприємство «Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр», який вже за незалежності України був реорганізований у Концерн радіомовлення радіозв’язку та телебачення. Це державний оператор зв'язку, що належить до сфери управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Після відновлення незалежності України УГКЦ постійно висловлювала бажання повернути колишній церковний сад у свою власність, посилаючись на відновлення історичної справедливості. На боці церкви діяла Львівська міська рада. З 2011 року вона неодноразово зверталась до Концерну РРТ, ЛОДА, Держспецзв`язку та Кабінету міністрів України з клопотаннями щоби державний оператор зв’язку добровільно відмовився від цієї землі. Однак такої згоди не отримала. У 2020 році міська влада Львова вирішила самовільно розпорядитись державною землею і передала її у власність Курії Львівської архієпархії УГКЦ. Ухвалу, ініційовану депутатом міськради від «Самопомочі» Андрієм Шевцівим ухвалу прийняли 04 вересня 2020 року, менш ніж за два місяці до виборів депутатів міської ради та міського голови Львова. Звісно, Державна служба спецзв’язку не погодилась із таким рішенням і оскаржила його у суді. У серпні 2021 року Господарський суд Львівської області, а у січні 2022 року і Західний апеляційний господарський суд відмовили у позові. Однак 01 червня 2022 року Верховний суд скасував ці судові рішення і відправив справу на новий розгляд. І вже 17 вересня 2023 року Господарський суд прийняв рішення на користь держави: визнав незаконною і скасував ухвалу Львівської міськради, якою вона передала землю у власність церкви. Зараз судовий процес знову на стадії апеляції. Після програшу у суді міський голова Львова розгорнув публічну кампанію, вочевидь, намагаючись вирішити питання у політичній площині. Другого листопада міська рада звернулась до керівництва країни з проханням змусити Держспецзв’язку відмовитись від належної їм землі. А сам Андрій Садовий назвав позицію державного органу влади «глупотою». Щоби посилити свою позицію, мер Львова навіть заявив, що Митрополичі сади нібито хочуть забудувати: «Спершу я думав, що це непорозуміння, але коли починають тут з'являтися посередники від забудовників, які думають, чи можна забудувати цю землю - в мене це викликає шок». Така заява виглядає доволі сумнівною: важко уявити забудовника при здоровому глузді, що зацікавиться землею у центрі Львова, на яку претендує Курія УГКЦ. Це радше виглядає спробою зіграти на настроях львів’ян, роздратованих щільною забудовою міста. Тут також варто зауважити, що без згоди міської влади жодне будівництво у місті неможливе. Втім, позиція керівництва Ратуші може змінюватись. Наприклад, кілька років тому міська влада рішуче виступала проти житлової забудови у парку Погулянка, а нещодавно дозволила звести там елітний житловий комплекс. 15 грудня 2023 року Андрій Садовий звернувся уже безпосередньо до Володимира Зеленського. Під час свого виступу на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад мер Львова поскаржився президентові на Держспецзв’язку: «Судяться з нами, Церква в шоці. Ми скерували вам листи, Церква скерувала листи. Наступне засідання 17 січня. Велике прохання якось вплинути». Щоправда, зі слів Андрія Садового незрозуміло, на кого мав би впливати президент: на Державну службу спецзв’язку чи на Західний апеляційний господарський суд. Втім, 17 січня судове засідання не відбулось через повітряну тривогу. Розгляд справи перенесли на 14 лютого цього року. Однак публічними виступами тиск на державні структури не обмежується. Як стало відомо з наших джерел, Андрій Садовий заручився «мовчазною згодою» уряду, який активно схиляє Держспецзв’язок укласти мирову угоду з міською радою та передати землю церкві. У цій історії важко визначити, кому зараз потрібніша земля у центрі Львова: церкві, яка була її власницею до 1951 року, чи службі, яка відповідає за національну систему кібербезпеки у час війни. Однак, можемо зробити висновок, що той спосіб, у який міська влада взялась відновлювати історичну справедливість для церкви, є неефективним. Адже замість результату породжує лише нові конфлікти.