Донедавна існувала загроза, що Китай може технологічно позмагатися із США майже у всіх секторах, а Європу залишити далеко позаду. Ще декілька років тому таке застереження могло б викликати подив, але з часом загроза набула реальних обрисів. Першими на сполох забили американці ще за каденції Джо Байдена. Тригером послужила загроза збройної атаки КНР на Тайвань. І страх втратити контроль за «геополітичним серцем» технологічного світу. Дійсно, виробництво мікрочипів можна порівняти з роллю нафти у ХХ столітті. Тепер без мікрочипів не можна обійтися ні в сфері штучного інтелекту, ні при виробництві смартфонів, ні при наведенні ракет. Саме тому спікер конгресу Ненсі Пелосі здійснила ризиковий вояж на Тайвань, чим намагалася показати, що Америка не «здасть» Тайвань. І все ж було дуже ризиковано залишати 92% світового виробництва найдосконаліших чипів на загроженому острові. Саме тому Тайвань змушений був погодитися на будівництво нових заводів закордоном. Будівництво певний час відбувалося якось дуже кволо. Але вже в рамках Трампівської програми «національної стійкості» тайванська TSMC зобовʼязалася збудувати 12 нових заводів у Арізоні (США). Почала діяти спільна програма уряду Японії та SONY. В Німеччині (Дрезден) розпочалося будівництво заводу, розрахованого на європейський автопром. До таких різких змін світових виробників змусило стрімке зростання високотехнологічної сфери в самому Китаї. Та майже монопольне володіння рідкісноземельними матеріалами, вкрай необхідними для виробництва сучасної електроніки. Тому СЕО американської автомобільної корпорації «Ford» Джим Фарлі ще у жовтні заявив: «У них (китайців – ЮМ) достатньо виробничих потужностей, щоб обслуговувати весь північноамериканський ринок, при бажанні вони зруйнували б нас усіх. У Японії такого ніколи не було, тому це зовсім інший рівень ризику для нашої галузі». Генеральний директор «Nvidia» має подібну думку: «Китай виграє гонку штучного інтелекту, якщо ми продовжимо тупцювати на місці». Немає сумнівів, що китайські компанії роблять швидкі кроки в технологічній модернізації завдяки інноваціям. Дослідження Австралійського інституту стратегічної політики показують, що зараз Китай лідирує у 57 з 64 категорій критично важливих технологій, що охоплюють оборону, космос, енергетику, штучний інтелект, біотехнології, робототехніку, кібербезпеку, матеріалознавство та ключові галузі квантових технологій. Для порівняння: в період між 2003 і 2007 роками Китай лідирував лише у трьох із 64 згаданих категорій. Приклади з чотирьох ключових галузей - фармацевтики, електромобілів, вітроенергетики, цифрової інфраструктури - яскраво підкреслюють загрозу від технологічного домінування Китаю. Варто врахувати і той факт, що Китай діє на світовому ринку не зовсім ринковими методами: за рахунок підтримки держави китайські компанії спочатку агресивно демпінгують, знищуючи конкурентів, а потім користуються своїм монопольним становищем. Фармацевтичні препарати Позиція Китаю як світового лідера у фармацевтичних дослідженнях і розробках підтверджується серією оголошень європейських компаній щодо посилення своєї дослідницької присутності в Китаї. Британська компанія «AstraZeneca» зобов'язалася цього року побудувати центр досліджень і розробок вартістю 2,5 млрд доларів у Пекіні. «Novo Nordisk», компанія з Данії, та «Roche Group» зі Швейцарії також оголосили про плани свого розширення в Китаї. Крім того, Китай дедалі частіше виступає не лише як виробничий майданчик, а й як глобальний центр створення нових препаратів (особливо у сфері онкології та генетичної терапії). Участь китайських біотех-компаній у міжнародних клінічних випробуваннях зросла до рекордних рівнів, що дозволяє їм отримувати доступ до світових ринків значно швидше, ніж раніше. Китайська фармацевтична галузь стрімко переходить від ролі наслідувача до ролі інноваційного лідера, пропонуючи конкуренцію західним компаніям у сегменті високотехнологічних препаратів. Значні державні субсидії та доступ до величезних масивів клінічних даних створюють для китайських центрів унікальні умови, недоступні їхнім конкурентам. Це формує нову реальність, у якій ключові прориви у медицині дедалі частіше зароджуються не в Європі чи США, а в Китаї. Електричні транспортні засоби Проникнення Китаю на ринки електромобілів по всьому світу є найпоширенішим прикладом його технологічної експансії. У вересні цього року китайські автомобільні компанії вийшли на рівень 7,4% усіх продажів легкових автомобілів по Європі (порівняно з 3,9% на початку року). Деякі китайські автомобільні компанії продемонстрували значне зростання продажів у Європі. Наприклад, «BYD» за перші девʼять місяців зареєструвала зростання на 304 відсотки у річному вимірі, тоді як «Chery» зросла на 862 відсотки. Натомість ціни на акції «VW», «Mercedes Benz», «Stellantis» та інших європейських автовиробників різко впали від максимумів, яких вони досягли в останні роки. Це стало можливим завдяки серйозному втручанню уряду в сферу автопрому. Уряд КНР використовує комплексний підхід, який поєднує пряме фінансування, дипломатичний тиск та контроль над ресурсами. Також перевага китайських виробників дедалі більше ґрунтується на контролі над ключовими ланцюгами постачання - від видобутку критичних матеріалів (літію) до виробництва акумуляторів. Це дозволяє їм пропонувати моделі з високим рівнем технологічної інтеграції за цінами, недосяжними для більшості західних конкурентів. Крім того, китайські гібриди та електромобілі активно адаптують програмне забезпечення під європейського споживача, що прискорює їхню локалізацію на ринку. Китайські автовиробники також здобули суттєву перевагу у швидкості. Вони виводять нові моделі вдвічі швидше, ніж європейські бренди, що дозволяє їм миттєво реагувати на ринкові тренди. У результаті китайський автопром перестає бути «бюджетною альтернативою» - він поступово перетворюється на глобальний технологічний стандарт для електрифікованого транспорту. Енергія вітру Китайські виробники вітрових турбін завойовують частку світового ринку шаленими темпами. У 2024 році китайські компанії зайняли 6 місць з першої десятки серед найкращих виробників турбін у світі. Європейські та американські виробники вперше вибули з трійки лідерів. Зростання Китаю зумовлене внутрішнім ринком, на якому лише минулого року було встановлено близько 80 ГВт вітроенергетики. Але конкурентний виклик для західних компаній полягає головним чином у тому, що турбіни китайського виробництва можуть бути на 50 відсотків дешевшими при ідентичній потужності. Китай також стрімко нарощує присутність у сфері морських вітрових проектів, де раніше домінували європейські компанії. Перевага в масштабах виробництва та державна підтримка дозволяють Китаю пропонувати комплексні рішення, включно з логістикою та будівництвом, що робить китайські пропозиції особливо привабливими для ринків, що розвиваються. І все це в один момент може наштовхнутися на принциповий опір американського президента Дональда Трампа, який схоже серйозно ополчився проти китайського домінування. І починає тиснути на країни ЄС щодо надмірного захоплення китайськими вітряними турбінами. Схоже, що обмеження у цій галузі торгівлі з Китаєм – тільки питання часу. Телекомунікації та цифрова інфраструктура 5G «Huawei» і ZTE продовжують формувати глобальний стандарт мобільних мереж наступного покоління. Китайські компанії забезпечують найдешевше обладнання для 5G, активно просувають свої стандарти у країнах, що розвиваються. Це створює довгострокову залежність, яку дуже складно компенсувати західним виробникам. Ключовою перевагою Китаю стає контроль не лише над виробництвом обладнання, але й над програмним забезпеченням. Китайські гравці активно розгортають власні хмарні платформи, дата-центри, формуючи цифрову екосистему за межами Заходу. У низці країн Азії, Африки та Латинської Америки саме китайські технічні стандарти стають базовими для державного зв’язку, бездротових мереж і цифрової інфраструктури. Така експансія дозволяє Пекіну не лише закріплювати економічний вплив, але й фактично визначати архітектуру майбутнього глобального інтернету. Для Заходу це означає втрату стратегічного контролю над критично важливими комунікаційними системами, які стають дедалі більш китайськоцентричними. Але знову ж таки США не дрімають. «Huawei» та сотні її підрозділів перебувають у списку структур, яким заборонено купувати американські товари чи технології (наприклад, процесори Intel або ліцензії Google) без спеціального дозволу Міністерства торгівлі США. А також – Foreign Direct Product Rule (FDPR) – «екстериторіальне» правило. Яке забороняє будь-якій компанії у світі (наприклад, тайванській TSMC чи голландській ASML) продавати продукцію «Huawei», якщо при її створенні використовувалося американське обладнання чи ПЗ. Це фактично відрізало «Huawei» від сучасних заводів чипів. США заборонили використання обладнання «Huawei» у своїх мережах і через дипломатичний тиск змусили союзників (Велику Британію, Японію, частину ЄС) зробити те саме, посилаючись на ризик шпигунства на користь КНР. США також заборонили використання чипів Huawei Ascend по всьому світу, стверджуючи, що вони створені на вкрадених технологіях. Ввели 25% «податок на експорт» для чипів Nvidia (H200) до Китаю, але для «Huawei» діє повна заборона. «Huawei» змушена була повністю перейти на HarmonyOS NEXT, яка більше не підтримує Android-додатки, остаточно розірвавши зв’язки з екосистемою США. Зупинити, чи адаптуватися? Китай намагається формувати стандарти, контролювати виробничі ланцюги та задавати темп технологічного розвитку у десятках критично важливих секторів. Що створює не лише економічний, а й стратегічний виклик для Заходу. Який мусить реагувати, оскільки технологічне лідерство Китаю вже прямо конвертується в геополітичний вплив. Країни Глобального Півдня дедалі частіше обирають китайські 5G-мережі, електромобілі, сонячні панелі та кредити під них. І разом із цим приймають китайські стандарти, ПЗ і китайський погляд на цифровий суверенітет. Захід втрачає не лише ринки, а й можливість визначати правила гри. Також не варто зводити перевагу Китаю лише до дешевизни і субсидій. У 2024-2025 рр. китайські компанії вже регулярно випереджають західних конкурентів за ключовими технічними характеристиками: BYD Blade Battery має вищу щільність енергії і безпечність, ніж більшість західних аналогів; акумулятори CATL LFP перевищують 3000 циклів заряду при збереженні >90 % ємності; Huawei Mate 60 Pro (2023) став першим масовим смартфоном із 7-нм чипом, виробленим всередині країни практично вже під санкціями. Тобто йдеться вже не про «копіювання», а про власні фундаментальні розробки, які Захід просто не встигає масштабувати. Тому США і Європа опинилися перед питанням: протидіяти китайській експансії (нагадаємо, що КНР – закрита комуністична країна) чи скласти руки і адаптуватися. Далі буде. Автор – Юрій Мариняк IQ-аналітика Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA